Ринок водних біоресурсів в контексті інституціональних змін: монографія / Л.Є. Купінець, О.М. Шершун; НАН України, ДУ «Ін-т ринку і екон.-екол. досліджень НАН України». – Одеса : ДУ «ІРЕЕД НАНУ», 2024. – 186 с.
ISBN 978-617-14-0349-9
DOI: https://doi.org/10.31520/978-617-14-0349-9
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ: Купінець Лариса Євгенівна, Шершун Ольга Миколаївна.
Монографію присвячено аналізу системи простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів, яка наразі формується в Україні на вимогу адаптації національного законодавчого базису до законодавства ЄС. Розглянуто сутність та складові системи простежуваності в рибній галузі, вимоги до її функціонування, та інституціональне забезпечення, як основа прозорості ринку риби та запровадження безпечності рибних харчових продуктів. Досліджено досвід функціонування системи простежуваності в харчовій галузі окремих країн світу та надані рекомендації органам виконавчої влади та операторам ринку харчових продуктів щодо вдосконалення національних підходів до забезпечення безпечності рибних харчових продуктів для внутрішнього споживання та експорту.
Рецензенти:
Єрмакова О.А. доктор економічних наук, професор, завідувач відділу економіко-екологічного розвитку приморських регіонів Державної установи «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України»
Шекк П.В. доктор сільськогосподарських наук, професор, професор кафедри водних біоресурсів та аквакультури Одеського національного університету імені І.І. Мечникова
Затверджено до друку Вченою радою ДУ «Інститут ринку і економіко–екологічних досліджень НАН України»
(Протокол №19 від 25.10.2024 р.)
ЗМІСТ
ВСТУП | 5 |
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ | 7 |
1.1 Ринок риби як складова продовольчого ринку України | 7 |
1.2 Асортиментний склад рибного сегменту національного продовольчого ринку в контексті розвитку рибництва та системи світового управління рибальством | 10 |
1.3 Україна в системі світової ресурсної бази рибальства | 34 |
1.4 Стан рибопромислового флоту України та аналіз ефективності його використання | 44 |
1.5 Аукціонна торгівля рибою в Україні з врахуванням кращих світових практик | 73 |
1.6 Організація регіонального ринку риби: висновки та рекомендації | 84 |
РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЗА ПРИНЦИПОМ ПРОСТЕЖУВАНОСТІ ТА ДЕТІНІЗАЦІЇ НА ЗАСАДАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ | 91 |
2.1 Сутність процесу простежуваності продукції і необхідність його запровадження в рибогосподарській діяльності | 91 |
2.2 Проблема простежуваності в контексті сучасного стану рибної галузі, обумовленого військовою агресією РФ | 98 |
2.3 Інституціональний аналіз забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів в контексті європейських вимог | 104 |
2.4 Аналіз внутрішньої простежуваності продукції, виробленої з водних біоресурсів в Україні | 116 |
2.5 ННН-рибальство у світовому та національному законодавчому полі в контексті простежуваності | 122 |
РОЗДІЛ 3. ПРОСТЕЖУВАНІСТЬ РИБНОЇ ПРОДУКЦІЇ: РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ФАО | 126 |
3.1 Аналіз сучасних світових практик формування системи простежуваності | 126 |
3.2 Національний аналітичний вимір ННН-рибальства та безпеки рибних харчових продуктів в контексті простежуваності | 134 |
3.3 Удосконалення системи простежуваності в національному інституціональному полі | 160 |
ЛІТЕРАТУРА | 165 |
ДОДАТКИ | 170 |
Додаток А | 171 |
Додаток Б | 176 |
Додаток В | 180 |
ВСТУП
Рибний сегмент продовольчого ринку України формується в Україні на 80% за рахунок імпорту. Решта – це риба, яку виловлюють або вирощують в Україні. Імпорт наповнює асортиментний склад замороженої риби. Але і в такий ситуації рибний ринок не забезпечує рекомендовані норми споживання та співвідношення в раціоні населення морської та прісноводної риби.
Порівняння обсягів споживання риби та рибної продукції в Україні з іншими країнами виявляє значне відставання. Іншим, не менш впливовим фактором на обсяги споживання є наявність певної частини населення, яка взагалі не споживає рибу, або споживає в обмеженому обсязі, або за власними вподобаннями, орієнтуючись виключно на продукцію преміум-сегменту. Фактично асортиментна політика імпорту орієнтована на структуру споживання, що склалося в країні.
В той же час Україна все ще веде власний, але обмежений океанічний промисел, що обумовлено втратою риболовецького флоту. Разом з тим має великий потенціал збільшення продуктивності внутрішніх водойм, продукції штучного вирощування риби та інших водних організмів.
Визначення тенденцій наповнення ринку за рахунок власної добичі та аквакультури дозволило виокремити проблему імпортозаміщення і вирощування найбільш цінних видів риби, яка наразі імпортується.
Не менш важливим питанням є подолання тіньового обороту риби за рахунок цифровізації рибогосподарської сфери діяльності, що активізує проблему простежуваності на протязі періоду від вилову до споживання.
Отже метою роботи є об’єктивне визначення стану національного рибного ринку; оцінка факторів впливу на його стан, розвиток, структуру та масштаб; визначення учасників ринку та організації збуту з точки зору запровадження процесів цифровізації.
Визначальними для досягнення мети є:
– з’ясування місця України в системі світового управління рибальством;
– перспективи національного рибальства та реалізації імпортозаміщення;
– аналіз функціонування ринку за принципом простежуваності з точки зору безпечності продукції;
– оцінка стану цифровізації роботи ринку риби та шляхи адаптації функціонування регіональних ринків риби до кращих світових практик їх організації.
Проведене дослідження дозволило:
– здійснити аналіз залежності наповнення рибного сегменту продовольчого ринку від місця України в системі світового управління рибальством, який дозволив визначити реальну асортиментну політику національного рибного ринку, перспективи розвитку видового складу аквакультури в країні та зони міжнародного співробітництва в галузі рибальства та рибництва;
– системно дослідити процеси формування національного ринку риби та рибопродуктів, в основу якого покладено принципи відповідності вимогам європейського ринку, управління рибальством, контролю за торгівлею, упередження незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства з метою детінізація обігу водних біоресурсів;
– обґрунтувати напрямки практичної реалізації електронної системи простежуваності водних біоресурсів та/або продукції з них шляхом утворення галузевих рибогосподарських кластерів як територіальної форми інтеграції суб’єктів рибного ринку;
– визначити організаційні підходи до запровадження в Україні регіональної аукціонної торгівлі морською (прісноводною) рибою та морепродуктами, що базуються на світових стандартах якості та безпеки доведення виловів до споживачів.
Означеному колу питань присвячена дана робота.