МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ДОМІНАНТ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: наук. доповідь / Б.В. Буркинський, О.В. Нікішина ; НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. – Одеса : ІПРЕЕД НАНУ, 2020. – 192 с.
ISBN 978-966-02-9391-5
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-9391-5
Наукова доповідь містить результати досліджень, що присвячені розробці методичного забезпечення комплексної оцінки домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування національної економіки на засадах сталого розвитку. У доповіді обґрунтовано методологічний підхід до комплексної оцінки домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування у двоєдності концептуального та методичного базисів. На базі європейських практик визначено головні домінанти у координатах сталого розвитку України. Здійснено структурування домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування та побудовано трьохрівневу систему складових домінант, їх завдань та індикаторів. Розроблено розширену систему економіко-екологічних індикаторів для комплексної оцінки домінант і їх компонентів на засадах сталого розвитку з акцентом на секторально-структурний та інвестиційний вимір діагностики. Використовуючи запропоноване методичне забезпечення, проведено кількісно-якісну оцінку домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування України у внутрішньому та зовнішньому вимірі. На основі отриманих результатів визначено «вузькі» місця в процесі реалізації інвестиційно-інноваційної політики сталого розвитку. Обґрунтовано головні напрями і шляхи підвищення ступеню впровадження домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування у координатах сталого розвитку держави.
Наукова доповідь розрахована на фахівців органів влади різних рівнів, підприємців, науковців, діячів громадських організацій та профільних інституцій, аспірантів, студентів, усіх зацікавлених питаннями раціонального природокористування.
Рецензенти:
О. Р.Губанова, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки природокористування Одеського державного екологічного університету МОН України
В. М. Степанов, доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу економіко-екологічних проблем приморських регіонів Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
Рекомендовано до друку Вченою Радою Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, протокол № 13 від 21 жовтня 2020 р.
ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………………………………………. | 4 |
1. Методичні положення та рекомендації до комплексної оцінки домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування на засадах сталого розвитку……………………………………………………………. | 7 |
2. Динамічно-структурний аналіз сучасних тенденцій інвестиційно-інноваційного забезпечення раціонального природокористування України………………………………………………………………………….. | 20 |
3. Кількісна оцінка й аналіз природно-ресурсного потенціалу в координатах сталого розвитку України: 3.1. Потенціал сталого використання водних та енергетичних ресурсів…………………………………………………………………… | 42 |
3.2. Стале використання земельних і лісових ресурсів………………. | 59 |
3.3. Сучасні тренди охорони природно-заповідного фонду та використання невідновлюваних ресурсів……………………………… | 69 |
4. Аналіз екологічної ємності національної економіки (відходо- та вуглецевоємності)……………………………………………………………… | 81 |
5. Кількісна оцінка трудових ресурсів сфери природокористування та екологічних аспектів якості життя населення……………………………. | 99 |
6. Якісна та експертна оцінка ступеню впровадження домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування в Україні: 6.1. Достатність інвестиційно-інноваційного забезпечення раціонального природокористування……………………………………. | 113 |
6.2. Стале використання природно-ресурсного потенціалу ………… | 123 |
6.3. Стан екологічної ємності економіки та екологічних аспектів якості життя населення ……………………………………………………. | 136 |
7. Напрями і шляхи підвищення ступеню впровадження домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування в Україні … | 147 |
Висновки………..……………………………………………………………… | 157 |
Список літератури …………………………………………………………… | 165 |
Додатки………………………………………………………………………… | 171 |
ВСТУП
В умовах посилення дестабілізуючого впливу економічної діяльності суспільства на стан навколишнього природного середовища (далі – НПС), активізації погроз екологічній безпеці України, неефективного використання її природно-ресурсного потенціалу виникає необхідність в реалізації сучасної моделі інвестиційно-інноваційної політики природокористування (далі – ІІПП). Її основу формує, з одного боку, система партнерства між державою, наукою, бізнесом та суспільством на засадах впровадження концепції «квадро-спіралі», з іншого, сталий, екологічно збалансований розвиток. Актуальність обраної теми дослідження обумовлена необхідністю розробки теоретико-методичного базису формування ІІПП, тому що це підґрунтя є науковою основою для впровадження адаптивних механізмів стимулювання раціонального природокористування національної економіки.
Проблематика дослідження тісно пов’язана з інститутами сталого розвитку, зокрема, програмою впровадження Цілей сталого розвитку до 2030 р., проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 70/1 від 25.09.2015 р., Указом Президента України №722/2019 від 30.09.2019 р. [2], Стратегією сталого розвитку України до 2030 р. [4].
В науці існує певний доробок щодо методологічного забезпечення екологізації ІІПП. Так, методичні підходи до оцінки «зеленої» трансформації на основі показників «зеленого» зростання ОЕСР запропоновані Л. Мусіною та Т. Квашою [3]. Методологічні засади моніторингу ЦСР в Україні викладені в Національній доповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [1]. Методичні підходи щодо визначення домінант ІІПП в регіональному вимірі розроблені Андрєєвою Н.М. та Тютюнник Г.О. [7], методичні рекомендації до оцінки впливу економічних показників на головні індикатори «зеленої» зростання – колективом авторів Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України [6].
Перелічені методичні підходи дозволяють багатоаспектно оцінити різні грані ІІПП, водночас відсутнє комплексне методичне забезпечення діагностики домінант (стратегічних пріоритетів) даної політики на засадах сталого розвитку та концепції «квадро-спіралі». Дану концепцію розробили Караянніс Е.Г., Барт Т.Д. та Д.ФДж.Кемпбелл, розширивши традиційну потрійну інноваційну спіраль шляхом включення до її складу суспільства та різних стейколдерів [5]. Сучасні трансформації концептуального базису передбачають нововведення в методології оцінки ІІПП.
Проведені дослідження діючих методичних підходів до оцінки та моніторингу стану раціонального природокористування, затверджених нормативно-правовими документами України, засвідчили обмеженість, локальність показників, які не відображають всі стратегічні пріоритети інвестиційно-інноваційної політики сталого розвитку, не дозволяють всебічно оцінити причинно-наслідкові зв’язки між рушійними силами, впливом на довкілля, станом здоров’я населення, проаналізувати сучасні тренди сталого розвитку у структурно-секторальному вимірі. Так, діюча Методика проведення моніторингу та оцінки результативності державної регіональної політики [58] містить одиничні індикатори, передусім за напрямом екологічної ємності економіки. Система індикаторів для оцінки реалізації державної екологічної політики, передбачена Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 р.» № 2697-VII [60], адаптована для оцінки Цілей сталого розвитку, однак вона не містить індикаторів, що характеризують інвестиційно-інноваційне забезпечення раціонального природокористування, а також стан здоров’я населення.
У сучасних умовах зростає вплив аналітичної інформації на ефективність управлінських рішень органів влади різних рівнів й поглиблює завдання аналізу результативності їх політики. Відбувається перегляд деяких традиційних підходів до його методик з урахуванням вимог сучасних трансформацій. Виникають нові аналітичні завдання, такі як моніторинг трендів сталого розвитку, оцінка впливу екоінвестицій й інновацій на стале використання природно-ресурсного потенціалу, екологічну ємність національної економіки тощо. Відтак, постає об’єктивна необхідність у комплексній оцінці ІІПП, яка передбачає систематизацію індикаторів з урахуванням їх взаємозв’язків. При цьому індикатори, що різнобічно характеризують складові ІІПП, повинні бути органічно пов’язані між собою в єдиній комплексній системі.
Мета дослідження – розробка методичного забезпечення комплексної оцінки домінант ІІПП на засадах сталого розвитку та проведення на його основі комплексної оцінки сучасних тенденцій і проблем інвестиційно-інноваційного забезпечення природокористування, сталого використання природно-ресурсного потенціалу України, ресурсної та екологічної ємності національної економіки з акцентом на секторально-структурний та інвестиційний вимір оцінки – окреслила низку завдань:
1) обґрунтування методологічного підходу до комплексної оцінки домінант ІІПП на засадах сталого розвитку у двоєдності концептуального та методичного базисів;
2) визначення ключових домінант ІІПП у координатах сталого розвитку на базі європейських методик і практик;
3) структурування домінант ІІПП з використанням методу декомпозиції та розбудова комплексної системи складових домінант, їх завдань та індикаторів;
4) конструювання розширеної системи індикаторів для комплексної оцінки домінант і їх компонентів на засадах сталого розвитку з акцентом на секторально-структурний та інвестиційний вимір;
5) проведення кількісної оцінки домінант ІІПП національної економіки у внутрішньому та зовнішньому вимірі;
6) здійснення якісної оцінки динаміки змін індикаторів та експертної оцінки ступеню впровадження домінант ІІПП в Україні, визначення «вузьких» місць в процесі реалізації інвестиційно-інноваційної політики сталого розвитку;
7) обґрунтування на підставі отриманих результатів напрямів і шляхів підвищення ступеню впровадження домінант ІІПП у координатах сталого розвитку України.
Автори висловлюють подяку рецензентам роботи д.е.н., проф. завідувачу кафедри економіки природокористування Одеського державного екологічного університету О.Р. Губановій та д.е.н., проф., головному науковому співробітнику відділу економіко-екологічних проблем приморських регіонів Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України В.М. Степанову за надані рецензії та визначені перспективи подальших досліджень у даному напрямі.
Наукову доповідь підготовлено в межах НДР «Домінанти інвестиційно-інноваційної політики природокористування національної економіки» за рахунок коштів бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230).