ІНСТИТУЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ СЕЛЕКТИВНОГО ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ НА РИНКАХ ПЛОДОВО-ЯГІДНОЇ ТА ВИНОРОБНОЇ ПРОДУКЦІЇ

В умовах нестабільності та безпекових ризиків агропродовольчі ринки України трансформуються, виникають нові тенденції їх функціонування, які потребують аналітичного та інструментального забезпечення. Наслідки впливу війни на функціонування стратегічних агропродовольчих ринків проявляються через зміну їх територіальних меж, регіональної та суб’єктної структури виробництва внаслідок релокації підприємств, скорочення ємності ринків, зростання цін на продукти харчування та зменшення їх економічної доступності для населення, посилення ролі локальних ринків у забезпеченні продовольчої безпеки регіонів, порушення ланцюгів постачань, обмеження експорту сільськогосподарської продукції. Подолання негативних наслідків воєнних дій та забезпечення стійкості функціонування агропродовольчих ринків обумовлює необхідність розробки та впровадження нових регуляторних механізмів на основі селективного підходу, зокрема, в сфері імпортозаміщення.
Українські ринки плодово-ягідної та виноробної продукції мають нереалізований природно-ресурсний потенціал стійкого розвитку, який в сучасних умовах руйнується. Внаслідок війни було втрачено понад 25 % площ ягідників і 20 % площ садів. Україна залишається нетто-імпортером плодово-ягідної та виноробної продукції, що є свідченням неефективного використання власного ресурсного потенціалу та відсутності збалансованих заходів і механізмів селективного імпортозаміщення на релевантних ринках. Враховуючи специфіку процесів відтворення на цих ринках, а саме те, що основою їх функціонування та розвитку є наявність виробничого базису – багаторічних насаджень, сьогодні вкрай гостро постає завдання визначення втрат від війни їх площ у регіональному вимірі та розробки комплексу заходів щодо своєчасного відновлення садів.
Актуальність і прикладна значимість наукового дослідження визначається його відповідністю головним цілям і завданням проєкту «Плодоовочева Україна» Плану повоєнного відновлення держави. Цим проєктом, передбачено, зокрема, закладення нових садів на площі 230,7 тис. га, ягідників – 49,8 тис. га, створення 1117 тис. робочих місць, стимулювання зайнятості в садівництві. Впровадження цих завдань обумовлює необхідність розробки інституційно-економічних механізмів регулювання розбудови вітчизняних ринків плодово-ягідних культур і продуктів їх переробки, зокрема, на засадах селективного імпортозаміщення як одного з напрямів неопротекціонізму.
Національною програмою 8 «Розвиток секторів економіки з доданою вартістю» Плану відновлення України до складу ключових секторів віднесено, в т.ч., і плодово-ягідний, що актуалізує дослідження напрямів переробки сировини. Вітчизняний ринок виноробної продукції має значний невикористаний потенціал стійкого розвитку. Сприятливі природно-кліматичні умови, наявний кадровий, виробничий і науковий потенціал дозволяють задовольнити внутрішній попит та налагодити масштабний експорт вина. Однак цьому заважають недостатня конкурентоспроможність багатьох підприємств та несистемність регуляторних заходів. Глобалізація відкрила для вітчизняних виноробів певні можливості, однак на практиці міжнародна конкуренція сприяла втраті ними значної частини внутрішнього ринку, скороченню виробництва вина. В цих умовах важливе значення має аналіз світового досвіду, насамперед досвіду країн, що зуміли здійснити ефективне імпортозаміщення. Особливе значення має вивчення досвіду та законодавства ЄС з цих питань, що пов’язано з реалізацією євроінтеграційного курсу України.
Розвиток ринку виноробної продукції сприятиме повоєнному відновленню України, оскільки завдяки значному мультиплікаційному ефекту він стимулюватиме відродження інших ринків товарів і послуг у системі. Для певних регіонів, насамперед Одеського, розбудова цього ринку може стати каталізатором економічного зростання. Слід зазначити, що підтримка ланцюгів створення вартості в агропродовольчому секторі є одним із завдань Плану Ukraine Facility 2024-2027 рр., що підкреслює важливість і значимість дослідження в контексті реалізації цільових орієнтирів програмних документів України в воєнний і повоєнний періоди.
Питанням теоретико-методичного та економічного забезпечення сфери імпортозаміщення в ринковому вимірі присвячені дослідження вітчизняних науковців. Так, вивченню сутнісної характеристики процесу імпортозаміщення та його значення для соціально-економічного розвитку держави присвячені праці М. Палінчак, Д. Стеблак, М. Цап. Розвиток імпортозамінних виробництв при переході до сталого економічного зростання досліджувала С. Пазізіна, а значення імпортозаміщення в системі забезпечення продовольчої безпеки – В. Залізнюк. Т. Мельник і К. Пугачевська проаналізували індикатори імпортозалежності національної економіки, обґрунтували пріоритетність поєднання стратегії імпортозаміщення з експортною орієнтованістю промислового виробництва. В. Панченко дослідив форми прояву неопротекціонізму, як нового інструменту зовнішньоекономічної політики на основі аналізу сучасного досвіду розвинених країн у стимулюванні економічного зростання.
Економічні проблеми виноградарства та виноробства, шляхи підвищення конкурентоспроможності суб’єктів ринку вина досліджували Б. Буркинський, О. Брєвнов, В. Лисюк, питання системного інноваційного розвитку виноробних підприємств – С. Бондаренко, сучасний стан та тенденції розвитку виноробної промисловості – А. Новікова, проблеми конкурентоспроможності виноробних підприємств – В. Осипов та Л. Некрасова. Однак у цих роботах не досліджувалося питання імпортозаміщення на вітчизняному ринку вина.
В умовах війни і глобальної нестабільності тенденції функціонування релевантних ринків змінюються, потребуючи нових науково-прикладних розробок, як підґрунтя для модернізації регуляторних механізмів і заходів. Також додаткових досліджень потребує аналітичне забезпечення імпортної діяльності агропродовольчих ринків, визначення впливу імпорту на їх розвиток, трансформація інституційного забезпечення сфери імпортозаміщення з урахуванням безпекових загроз.
Мета дослідження – на основі аналізу індикаторів імпортозалежності агропродовольчих ринків України в контексті безпекового підходу, тенденцій розвитку ринків плодово-ягідної та виноробної продукції в мирний і воєнний час, сучасних трендів розвитку зовнішньої торгівлі та досвіду країн ЄС обґрунтувати детермінанти імпортозаміщення, окреслити перспективи та надати пропозиції щодо вдосконалення інституційно-економічних механізмів селективного імпортозаміщення на ринках плодово-ягідної та виноробної продукції у воєнний і повоєнний періоди.
Монографія розрахована на фахівців органів влади різних рівнів, представників профільних інституцій, підприємців, учених, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, усіх зацікавлених питаннями селективного імпортозаміщення на агропродовольчих ринках.
Автори висловлюють подяку рецензентам роботи, д.е.н., проф., завідувачу кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі Національного університету біоресурсів і природокористування України В. М. Бондаренко та д.е.н., проф., заступнику директора з наукової роботи ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України» О. І. Лайко за надані рецензії та визначені перспективи подальших досліджень у даному напрямі.