ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ

Сучасні глобальні зміни супроводжуються прирощенням нових знань, технологій, виробництвом продукції та наданням нових послуг, в тому числі інформаційно-комунікаційних. Під впливом таких змін формується інноваційний вектор розвитку держав та регіонів, що дозволяє формувати конкурентні переваги та розробляти адаптивні механізми ведення господарства. Регіон (територія) становиться не тільки середовищем здійснення економічних дій, але й продавцем ресурсів, товарів та послуг, що робить її повноправним учасником ринку, об’єктом економіки та політики держави.

Подальший економічний розвиток соціально-економічної системи (СЕС) регіону базується на ресурсному потенціалі, який формується під впливом процесів інноваційних змін, впровадженні новітніх технологій, інтенсифікації його використання, кваліфікованому персоналі. Соціально-економічний розвиток вбачається у реалізації концепції саморозвитку регіонів на основі їх ресурсного забезпечення, що надає цілісний зміст СЕС, забезпечуючи її незалежність та конкурентоспроможність.

Важливою складовою процесів глобалізації економіки, інноваційно-інвестиційної активності, інформаційного глобалізму, інноваційних процесів, інтернаціоналізації технологій, прирощення нових знань виступає техноглобалізм, частиною якого є цифрова трансформація, що визначає шлях подальшого розвитку СЕС регіону.

Саморозвиток СЕС регіону як концепція, набуває все більш практичного значення. Важливими при цьому постають питання формування і використання потенціалу ресурсного забезпечення, визначення його особливостей та можливостей ефективного використання в економіці регіонів, кількісної та якісної його оцінки, ефективності освоєння ресурсів та формування ланцюгів ресурсного забезпечення СЕС регіону.

Питаннями дослідження стійкості соціально-економічної системи регіону, модернізації його інфраструктури, науково-технологічного розвитку в умовах глобалізаційних змін присвятили свої праці такі вчені: Амоша О., Буркинський Б., Данилишин Б., Заблодська І., Дубницький В., Захарченко В., Кравців В., Ляшенко В., Лайко О., Вахович І., Горячук В., Кизим М., Меркулов М., Головченко О., Степанов В., Старонянська І., Федулова Л., Уманець Т., Шлафман Н., Шульц С., Хвесик М., Снігова О., Шевчук Я., Реутов В., Мельник М., Шевчук Л. та ін.

Однак, недостатньо досліджені питання створення умов для саморозвитку регіонів на основі встановлення закономірностей соціально-економічного розвитку. Потребують більш детального дослідження питання методичного забезпечення формування інструментарію впровадження процесу цифрових технологій в бізнес-процеси, одним з яких є цифрові платформи.

Актуальність на невирішеність зазначених питань у теоретико-методологічному та практичному вимірі обумовила необхідність проведення наукових досліджень, що дозволить підвищити адаптивність суб’єктів господарювання СЕС регіону до зовнішніх впливів та створення відповідних бізнес-процесів для встановлення стійких взаємозв’язків між домінантами, імперативами адаптивного управління функціонуванням бізнес-процесів та їх результативністю на регіональному рівні.

Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та методико-прикладних положень щодо формування ресурсного забезпечення саморозвитку соціально-економічної системи регіону в умовах техноглобалізму.

У представленій роботі обґрунтовано теоретико-методичні та методологічні засади з формування ланцюгів ресурсного забезпечення соціально-економічної системи регіону задля її саморозвитку та самозабезпечення. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання наукових розробок і пропозицій при розробці стратегічних планів та програм соціально-економічного розвитку регіонів, територіальних громад, малих міст України та суб’єктів підприємництва з подальшою їх конкурентоздатністю у повоєнний період.

Монографія розрахована на фахівців органів державної й регіональної влади, представників інституцій, підприємців, вчених, викладачів, аспірантів, студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, усіх зацікавлених питаннями регіональної економіки, ресурсного забезпечення та інноваційного вектору розвитку.

Автор висловлює подяку рецензентам д.е.н., проф., професору кафедри міжнародного менеджменту та інновацій Національного університету «Одеська політехніка» В.І. Захарченко, д.е.н., проф., професору кафедри міжнародного маркетингу університету Альфреда Нобеля В.І. Дубницькому, д.е.н., проф., професору кафедри бізнесу і права Вінницького соціально-економічного інституту університету «Україна» О.В. Балахоновій за ознайомлення з науковими матеріалами, надані рецензії та пропозиції у напряму подальших досліджень.