УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК СКЛАДОВОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ : наукова доповідь / Л. Є. Купінець, О. М. Шершун ; НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.- екол. дослідж. – Одеса : ІПРЕЕД НАНУ, 2019. – 46 с.
ISBN 978-966-02-8987-1
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-8987-1
Основними завданнями наукової доповіді є розгляд функцій та завдань інформаційного забезпечення в галузі екологізації секторів економіки, проблем оброблення та представлення екологічної інформації як в межах країни так і в контексті міжнародної діяльності, а також можливих варіантів ефективного розвитку статистичних досліджень екологічної спрямованості в України.
Рецензенти:
Хумарова Н. І. д.е.н., с.н.с., вчений секретар, старший науковий співробітник відділу економічного регулювання, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.
Губанова О. Р. д.е.н., професор, завідуюча кафедри економіки природокористування, Одеський державний екологічний університет.
Затверджено до друку Вченою радою Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
(Протокол № 10 від 17 липня 2019 р.)
ЗМІСТ
ВСТУП | 4 |
РОЗДІЛ 1. ФУНКЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ | 5 |
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНИХ ВИМОГ | 11 |
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ОБРОБЛЕННЯ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ | 21 |
РОЗДІЛ 4. «ВІДКРИТЕ ДОВКІЛЛЯ» ЯК ОСНОВА ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ | 33 |
ВИСНОВКИ | 40 |
ЛІТЕРАТУРА | 43 |
ВСТУП
Згідно стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року першопричинами екологічних проблем України є1:
-підпорядкованість екологічних пріоритетів економічній доцільності, неврахування екологічних наслідків під час прийняття рішень Кабінету Міністрів України;
-недосконала структура економіки з переважаючою часткою ресурсо- та енергоємних галузей, негативний вплив якої був посилений переходом до ринкових умов;
-зношеність основних фондів промислової і транспортної інфраструктури та об’єктів житлово- комунального господарства;
– неефективна система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, моніторингу його стану, регулювання використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
-низький рівень розуміння в суспільстві пріоритетів збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку, недосконалість системи екологічної освіти;
-незадовільний рівень дотримання природоохоронного законодавства та екологічних прав і обов’язків громадян.
Тобто одною із найбільших екологічних проблем України є неповноцінність інформаційного забезпечення країни як складової системи управління розвитком екологізації секторів економіки.