СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ ЗРОШЕННЯ ОРНИХ ЗЕМЕЛЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ЗМІН КЛІМАТУ : аналітична доповідь / Л.Є. Купінець, О.Є. Рубель ; НАН України, Ін-т проблем ринку та екон.-екол. дослідж. – Одеса : ІПРЕЕД НАНУ, 2021. – 86 с.
ISBN 978-966-02-9709-8
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-9709-8
В роботі досліджено вплив зміни природно-кліматичних умов на сільськогосподарське виробництво на півдні України, оцінено сучасний стан зрошувальних систем та розроблено пропозиції щодо відновлення зрошення орних земель в південних регіонах в контексті запобігання негативних наслідків змін клімату.
Зрошення, як спосіб підтримки продуктивності орних земель, в умовах наявності інфраструктури, розглядається як необхідний для зон ризикового землеробства, який дасть швидкий ефект, збільшить виробництво сільськогосподарських культур, створить робочі місця, поверне продуктивні землі в сільськогосподарський обіг.
Рецензенти:
Лайко О. І. д.е.н., професор, заступник директора з наукової роботи, провідний науковий співробітник відділу міжрегіонального економічного розвитку Українського Причорномор’я, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.
Лобода Н.С. д.геогр.н., професор кафедри гідрології суходолу, Одеський державний екологічний університет.
Затверджено до друку Вченою радою Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (Протокол № 7 від 17.06.2021 р.)
ЗМІСТ
Вступ | 5 |
1. Трансформація природно-кліматичних умов сільськогосподарського господарювання та водозабезпечення на півдні України | 11 |
2. Тенденції сільськогосподарської діяльності аграрних підприємств в умовах посилення посухи на півдні України | 12 |
3. Стан меліорації земель для інтенсифікації землеробства в зоні степу та південних районах України | 18 |
4. Пропозиції щодо відродження гідромеліорації орних земель на півдні України | 23 |
4.1. Правовстановлюючі та інституційні вектори відродження системи меліорації | 25 |
4.2. Інноваційний вектор меліорації та інформаційна підтримка землекористувачів | 32 |
4.3. Формування ефективної економічної політики в сфері меліорації | 37 |
5. Економічна ефективність відродження зрошення на півдні України | 42 |
Висновки | 56 |
Додатки | 59 |
Додаток А | 60 |
Додаток Б | 64 |
Додаток В | 65 |
Додаток Г | 70 |
Додаток Д | 73 |
Додаток Е | 74 |
Додаток Є | 76 |
Додаток Ж | 77 |
Додаток З | 78 |
Додаток І | 79 |
Література | 81 |
ВСТУП
Сільське господарство є стратегічною галуззю, яка забезпечує продовольчу безпеку країни. Внаслідок несприятливих погодних умов, обумовлених кліматичними змінами, спостерігаються значні втрати врожаю сільськогосподарських культур від посухи та, як наслідок –нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу України.
Зона Степу та південь України — це унікальний за якістю земельних ресурсів регіон, спроможний виробляти високоякісну продовольчу продукцію та сировину. Сталі врожаї забезпечували родючі чорноземи, сприятливий клімат, які дозволяли розвивати диверсифіковане виробництво та вирощувати сільськогосподарські культури з різним по тривалості періодом вегетації. Спекотні погодні умови, які періодично спостерігаються на півдні України, вимагають розробки запобіжних заходів, таких як зрошення орних земель, збереження існуючих полезахисних лісосмуг, використання ґрунтозахисних систем землеробства, спрямованих на створення запасів вологи та збереження родючості ґрунтів для забезпечення продуктивного потенціалу сільськогосподарських культур.
Зростання частоти та сили посухи є передумовою розвитку процесів опустелювання у степовій зоні. Ці тенденції, за оцінками фахівців, набули стійкого характеру, в найближчий час зупинити їх неможливо.
За даними українських кліматологів, підвищення середньої температури на території України відбувається вищими темпами, ніж в цілому на планеті. Останні спостереження показали, що інтенсивність процесу становить приблизно +0,4 градуса за кожні 10 років, і процес постійно прискорюється. Вже сьогодні агрокліматичні умови південного Полісся і північного лісостепу за сумою ефективних температур стали такими, як були характерні для української степової зони 30 років тому.
До 2050 року вчені прогнозують зростання середньорічної температури на 1,37 °С при незначному збільшенні (до 10%) кількості опадів, яке не зможе компенсувати рівень потепління. Це означає подальше зростання дефіциту кліматичного водного балансу для всіх регіонів України.
В таких умовах найбільш доцільною задачею є розробка дієвих заходів адаптації агробізнесу до прибуткового господарювання в нових кліматичних межах. Адаптація – це вимушена міра, яка розглядається як комплексний процес попередження та подолання ризиків та негативних наслідків зміни природних умов господарювання шляхом реалізації, перш за все, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідних планів на рівні областей та сіл. В основу планів повинно бути покладено низку заходів, які стосуються забезпечення, належного функціонування і вдосконалення системи раннього оповіщення, моніторингу та довгострокового прогнозування посухи, суттєвого зниження шкідливих викидів галуззю у відповідності до:
– Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням КМ України від 30.03. 2016 р. № 271 (згідно з постановою КМ України від 04.12.2019 р. № 1065 термін виконання заходів НПД продовжено до 2025 року);
– Плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року затвердженого розпорядженням КМ України 06.12.2017 р. № 932;
– Реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 р, схваленої розпорядженням КМ України від 14.08.2019 р. № 688, включаючи розроблення відповідного плану дій та інших стратегічних документів;
– нової ініціативи – курсу на Green Deal в Україні – Проєкту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Розвиток фінансування кліматично-орієнтованого сільського господарства», метою якого є впровадження в Україні інноваційних сільськогосподарських практик з адаптації та запобігання змінам клімату шляхом розширення доступу до фінансування у 2021-2022 роках за підтримки Австрії.