РИЗИКОЛОГІЯ: ОСНОВИ, ДОДАТКИ, ТЕЗАУРУС - Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України

РИЗИКОЛОГІЯ: ОСНОВИ, ДОДАТКИ, ТЕЗАУРУС : монографія / Степанов В.М. ; НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.-еколог. досліджень. – Одеса: ІПРЕЕІ НАНУ, 2019. – 292 с.

ISBN 978-966-02-8842-3

DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-8842-3

Зростаючий динамізм сучасних трансформацій соціально-економічних, екологічних та інших систем формує високий рівень невизначеностей та ризиків, які ускладнюють контроль та управління безпекою розвитку. Це зумовлює актуальність постановки питання узагальнення знань про ризики в рамках ризикології.

Це дослідження присвячене питанням формування наукових засад ризикології. У даній роботі ризикологія розглядається як методологічний базис дослідження та управління ризиками. Особлива увага приділяється питанням формування підстав ризикології, її методології, методів, категорій ризиків. Обговорюються проблеми постнекласичної (нелінійної) методології вивчення та управління ризиками. Розглянуто понятійно-категоріальний апарат (тезаурус) ризикології.

Рецензенти:

Гірник О.В., д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної теорії Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова

Балджи М. Д., д.е.н., професор, завідувач кафедри економіки та управління національним господарством Одеського національного економічного університету

Друкується за рішенням Вченої Ради Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України,

протоколу № 15 від 05.12.2018 р.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА	7
ВСТУП	9
Глава I. ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ОСНОВ РИЗИКОЛОГІЇ	15
1.1. Постановка задачі	16
1.2. Принципи формування основи ризикології як базису її розвитку	18
1.3. Постулати та аксіоми ризикології	21
1.4. Методологічні засади ризикології	22
1.5. Предметна галузь ризикології	27
1.6. Проблемне поле ризикології як елемент її основи.
1.7. Класи розв’язуваних завдань у ризикології	31
1.8. Базові категорії ризикології	33
1.9. Список використаної літератури	35
Розділ II. «РИЗИК-ЗМІНИ» ЯК УНІВЕРСАЛЬНА ДОМІНАНТА ТА БАЗОВА КАТЕГОРІЯ РИЗИКОЛОГІЇ	38
2.1. «Ризик-зміна» як об’єкт соціально-філософського осмислення	39
2.2. «Зміна» як домінантна категорія теорії розвитку	40
2.3. Інституційна система як об’єкт та суб’єкт керованих ризик-змін	42
2.4. Закономірності ризик-змін суспільного розвитку	45
2.5. Системно-параметрична формалізація інституційних ризик-змін	48
2.6. Проблема зміни ризик-змін	50
2.7. Список використаної літератури	54
Розділ III. «РИЗИК-АСИМЕТРІЯ» ЯК КАТЕГОРІЯ ТЕОРІЇ РОЗВИТКУ І РИЗИКОЛОГІЇ	56
3.1. Постановка проблеми	57
3.2. Феномен симетрії та асиметрії у сучасній науці	58
3.3. Базові принципи симетрії та асиметрії в науці	64
3.4. Системно-параметрична методологія формування понять та категорій теорії симетрії – асиметрії	66
3.5. Методологічні аспекти оцінки ризик-асиметрії в екологічних дослідженнях	68
3.6. Список використаної літератури	72
Розділ IV. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ РИЗИК-ПАСТКИ ЯК ПРОБЛЕМА РИЗИКОЛОГІЇ	73
4.1. Постановка проблеми	74
4.2. Асиметрія унітарності облаштування держави як інституційна пастка	76
4.3. Інституційні ризик-пастки низьких темпів економічного розвитку	83
4.4. Список використаної літератури	88
Глава V. КРИЗИ, ХАОС І КАТАСТРОФА ЯК ОСОБЛИВО ВАЖЛИВІ ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РИЗИКОЛОГІЇ	90
5.1. Постановка задачі	91
5.2. Криза як фундаментальне поняття ризикології	92
5.3. Теорія хаосу як актуальна проблема ризикології	96
5.4. Катастрофи як пріоритетні об’єкти дослідження ризикології	99
5.5. Список використаної літератури	100
Розділ VI. АКСІОМАТИЧНІ МОДЕЛІ РИЗИКОЛОГІЇ	103
6.1. Аксіоматичний метод та моделі ризикології	104
6.2. Аксіоматична модель стану стійкості та нестійкості розвитку ризик-системи	106
6.3. Аксіоматика невизначеності в ризикології	109
6.4. Аксіоматика моделювання корисності – шкідливості ризиків	112
6.5. Список використаної літератури	117
Розділ VII. МЕТОДИ РИЗИКОЛОГІЇ	119
7.1. Постановка задачі	120
7.2. Метод ідентифікації ризик-подій	121
7.3. Методи якісно-кількісної оцінки ризик-подій	124
7.4. Метод інформаційного моделювання ризик-подій	132
7.5. Метод матрично-інцидентнісного аналізу ризик-подій	134
7.6. Список використаної літератури	141
Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ НАУКОВИХ НАПРЯМКІВ РИЗИКОЛОГІЇ	143
8.1. Постановка задачі	144
8.2. Економіко-екологічна ризикологія (аксіоматичний базис формування)	146
8.3. Формування морської ризикології як наукового інструментарію управління ризиками морській діяльності	142
8.4. Список використаної літератури	161
Глава ІХ. ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ РИЗИКОЛОГІЇ СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ	163
9.1. Сучасне «суспільство ризику» як об’єкт досліджень ризикології	164
9.2. Держава як ризик-система	166
9.3. Облік стратегічних ризиків у системі проектування сталого розвитку та безпеки України	177
9.4. Список використаної літератури	186
Глава X. НЕЛІНІЙНА МЕТОДОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИК-ЗМІНАМИ	189
10.1. Постановка проблеми	190
10.2. Основні принципи формування методології дослідження та управління ризик-змінами	191
10.3. Предмет пізнання та методи нелінійного управління ризик-змінами	194
10.4. Евристичні принципи нелінійного підходу до обґрунтування управлінських рішень за ризик-змінами	196
10.5. Список використаної літератури	202
Розділ XI. ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ: УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ РИЗИК-РЕАЛЬНІСТЮ	204
11.1. Постановка проблеми	205
11.2. Проблеми конструювання сталого розвитку, орієнтованого у майбутнє	206
11.3. Список використаної літератури	211
Розділ XII. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТЕЗАУРУСУ РИЗИКОЛОГІЇ	213
12.1. Постановка проблеми	214
12.2. Інваріантні поняття теорії та практики ризикології.	215
12.3. Передумови та принципи нелінійного підходу до формування тезаурусу ризикології	223
12.4. Список використаної літератури	229
ВИСНОВОК	232
ДОДАТКИ	237
Додаток I. ТЕЗАУРУС РИЗИКОЛОГІЇ	238
Додаток ІІ. ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК	285

ПЕРЕДМОВА

У житті людини і в сучасній науці існують так звані «вічні питання», над якими замислювалися в минулому, і замислюються нині. Наприклад, обговорюються вічні питання філософії та людського буття. До останніх, на даний час, відносять 17 питань та 17 відповідей. До таких питань належать: проблема єдності світу, проблема людини, проблема свободи, що є життя, що є істина, звідки у світі стільки зла, чому людям так важко домовитись один з одним тощо.

Ймовірно, не буде великим перебільшенням, якщо ми віднесемо до вічних питань і проблеми ризиків – вічних супутників людини. Поняття «ризик» вже використовувалося у відносно далекому середньовіччі, сферами застосування якого було передусім мореплавання та морська торгівля. Ще Адам Сміт (1723-1780) – один із перших основоположників економічної теорії як науки, говорив про економічні ризики, як про постійні супутники будь-якої економічної діяльності.

Великий філософ минулого Омар Хайям (1048-1131) та наша сучасниця Аріанна Хаффігтон – відомий грекоамериканський літератор, наголошували, що життя – це ризик; лише потрапляючи у ризиковані ситуації, людина зростає.

Як нам видається, проблема ризиків людського буття цілком правомірно може бути віднесена до, свого роду, вічних питань і водночас до філософії нової науки, яка визначається як ризикологія.

Основною перевагою запропонованої автором роботи є прагнення дати відповіді на відомі запитання «Хто винен?», «Що робити?», «Бути чи не бути? і т.д. Для цього автор дає нове тлумачення інцидентності та вперше розглядає розуміння:

– ризик-події, при якому усвідомлюються проблеми та досягнення ризику;

– ризик-суб’єкта, для якого виникає проблема «знання про незнання» в тому сенсі, що зростання знання про ризики пов’язане з виникненням нового незнання нових ризик-проблем;

– об’єктивно виникаючого комплексу питань, вирішення яких становить суттєвий теоретичний та практичний інтерес.

Автор ризикнув торкнутися складної філософської проблеми ризиків та її прикладних аспектів, і цим певною мірою реалізував відомий принцип «ризик – шляхетна справа».

Ця робота, з одного боку, безсумнівно, носить інноваційний характер у розкритті складнощів наукового (насамперед, соціально-філософського) осмислення проблем ризиків, з другого, – породжує неминуче розширення дискурсу багатьох порушених автором проблем ризикології. Це, у свою чергу, вимагатиме додаткового обґрунтування неминучих дискусійних положень у подальших наукових пошуках автора.

Сподіваємося, що, загалом, дана монографічна розробка становитиме інтерес для широкого кола фахівців у галузі економіки, екології, соціології та інших наук, а також тих, хто цікавиться питаннями розвитку теорії сталого розвитку теорії безпеки, теорії розвитку, управління.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

Розділи сайту

Наше розташування

Контакти

Адреса

Телефон

E-mail