НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА “ЗЕЛЕНОГО” ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ : / Галушкіна Т.П., Мусіна Л.О., Хумарова Н.І. – Одеса – ІПРЕЕД НАН України. – Саки: ПП «Підприємство Фенікс», 2012. – 272с.
ISBN 978-617-671-011-0
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ: Галушкіна Т.П., Мусіна Л.О., Хумарова Н.І.
Розглянуто теоретичні та організаційно-економічні засади «зеленої» економіки як основи суспільного розвитку держави; на основі систематизації та узагальнення існуючих теоретичних положень та міжнародних тенденцій розкрито сутність, інституційні передумови та критерії формування парадигми «зеленого» зростання в Україні.
Призначено для науковців, викладачів, аспірантів, докторантів, управлінців та економістів – практиків, які займаються проблемами національної економіки.
Рецензенти:
Є.В. Мішенін, доктор економічних наук, професор (Сумський національний аграрний університет)
О.М. Громова, доктор економічних наук, доцент (Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України)
І.М. Вахович, доктор економічних наук, професор (Луцький національний технічний університет)
Друкується за рішенням Вченої ради Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України (протокол № 2 від 22.02.2012 р.)
ЗМІСТ
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ | 6 | |
ВСТУП | 8 | |
1. ВИТОКИ ТА СУЧАСНА КОНЦЕПТУАЛЬНО-МКТОДОЛОПЧНА СУТНІСТЬ «ГЛОБАЛЬНОГО «ЗЕЛЕНОГО»КУРСУ» | 9 | |
1.1 | Хронологія світових тенденцій формування «зеленого» курсу економіки | 9 |
| 1.1.1. Результати імплементації Порядку денного на XXI століття | 9 |
| 1.1.2. Глобальний «зелений» курс як виклик до стабільного економічного зростання | 15 |
1.2 | Визначення та характерні особливості «зеленої» економіки | 23 |
1.3 | Зв’язок з концепцією сталого розвитку та основні нововведення | 28 |
1.4 | Міжнародні сценарії розвитку «зеленої» економіки | 31 |
2. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕОЛОГІЇ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ВИМІРІ | 37 | |
2.1 | Трансформація моделі еколого-економічних реформ в ринкових умовах | 37 |
2.2 | Концептуальні засади національного «зеленого» курсу крізь призму глобального бачення | 47 |
3. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ «ЗЕЛЕНОГО» ЗРОСТАННЯ | 54 | |
3.1 | Інституційна та функціональна модернізація державної системи екологічного управління на принципах сталого розвитку | 54 |
| 3.1.1. Стратегічне планування у забезпеченні «озеленення» економічного розвитку регіонів України | 57 |
| 3.1.2. Організаційно-економічні механізми забезпечення розвитку «зеленої» економіки в Україні | 59 |
| 3.1.3. Оцінка інституційних передумов та існуючих тенденцій «зеленого» росту в Україні | 63 |
3.2 | Сутність державної політики «зеленого» зростання: бар’єри, стимули, рушійні сили | 67 |
4. СКЛАДОВІ «ЗЕЛЕНОГО» ЗРОСТАННЯ | 70 | |
4.1 | Економічна складова «зеленого» зростання | 70 |
4.2 | Екологічна складова «зеленого» зростання | 72 |
4.3 | Соціальна складова «зеленого» зростання | 76 |
5. ВЕКТОРИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ «ЗЕЛЕНОГО» ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ | 81 | |
5.1 | Концепція та політика «озеленення» промисловості на принципах ЮНІ ДО | 81 |
5.2 | Міжнародна технічна допомога ь проектах впровадження «зелених» технологій та управлінських рішень | 85 |
5.3 | Більш чисті технології та їх трансфер в секторальну модель розвитку економіки | 92 |
5.4 | Підґрунтя розвитку національної доктрини «зеленого» зростання в умовах трансформаційних зрушень в Україні | 109 |
5.5 | Комплексна оцінка ідентичності національної та європейської систем екологічного управління і політики | 116 |
6. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ НАПРЯМИ «ЗЕЛЕНОГО» ЗРОСТАННЯ | 124 | |
6.1 | Законодавчо-нормативне підґрунтя забезпечення «зеленого» зростання | 124 |
6.2 | Удосконалення системи еколого-орієнтованого стратегічного планування | 136 |
6.3 | Інституційний механізм еколого-орієнтованого стратегічного планування розвитку національної економіки |
148 |
6.4 | Інструменти забезпечення «зеленого» зростання | 154 |
| 6.4.1. Екологічний аудит | 154 |
| 6.4.2 Екологічна сертифікація як інструмент виробництва та споживання екологічно чистої продукції | 173 |
| 6.4.3. Еколого-економічне прогнозування | 186 |
| 6.4.4. Економіко-екологічна експертиза | 198 |
| 6.4.5. Еколого-економічний моніторинг | 206 |
7. «ЗЕЛЕНА» ЕКОНОМІКА ТА БІЗНЕС: ВЕКТОРИ ВЗАЄМОДІЇ | 215 | |
7.1 | «Зелений» бізнес – новий порядок денний для ведення бізнесу у «зеленій» економіці: нові зобов’язання та нові можливості | 215 |
7.2 | «Зелене» інвестування та тенденції «озеленення» секторів економіки | 219 |
7.3 | Резерви перерозподілу фінансових ресурсів для підтримки «зеленого» зростання в Україні | 224 |
8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ «ЗЕЛЕНОГО» КУРСУ В УКРАЇНІ | 227 | |
8.1 | Обґрунтування моделі імплементації «зеленого» курсу в модель економічного розвитку України | 227 |
8.2 | «Зелене» зростання як парадигма національної політики країни | 231 |
ВИСНОВКИ | 240 | |
ДОДАТКИ | 242 | |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. | 257 | |
ВСТУП
На сьогодні питання обґрутування вибору шляхів суспільно-політичного та економічного розвитку України є надзвичайно актуальними. При плануванні та здійсненні економічних та соціальних реформ необхідно передбачати та оцінювати їх вплив на умови та рівень життя населення і наслідки для майбутніх поколінь. Оновлення завдань Цілей Розвитку Тисячоліття має сгати поштовхом для цілеспрямованого вдосконапювання регулюючих механізмів, що розвинулися в ході трансформаційних зрушень в Україні, з одночасним забезпеченням прав людини на екологобезпечне середовище.
Разом з тим, неузгодженість темпів економічного розвитку і вимог екологічної безпеки, домінування ресурсомістких галузей, висока питома вага ресурсо- і енергоємних застарілих технологій, сировинна орієнтація експорту, мілітаризація виробництва, відсутність гуманістичних цінностей серед пріоритетів розвитку, а також культури праці і споживання призводять до поглиблення кризового стану в економіці, погіршення стану довкілля, що створює реальну загрозу життю і діяльності сучасних і майбутніх поколінь.
Саме для нівелювання цього процесу на міжнародному рівні було запропоновано ідеологію Глобального Зеленого курсу. З метою розбудови і процвітання держави Україна може забезпечити «зелене» зростання виключно шляхом ефективного використання всіх видів ресурсів, структурно-технологічної реструктуризації виробництва, використання творчого потенціалу всіх членів суспільства.
Модель розвитку «зеленої» економіки стосується не тільки сучасності, вона адресована водночас як тим поколінням, що живуть нині, так і майбутнім. Це ідея рівноправ’я всіх поколінь і всіх членів суспільства, справедливості в просторі й у часі, ефективного використання потенційних можливостей, збалансованості суспільного розвитку і збереження природи.
Тому формування доктрини «зеленого» зростання розглядається як система довгострокових дій, що деталізує ресурсні можливості, обгрунтування вагомості «зеленого» курсу економіки України та формування сприятливого бізнес-середовища, як на державному, так і регіональному рівнях. Зазначена доктрина повинна базуватися на аналізі можливостей більш ефективного використання наявних природних благ на принципах міжрегіональної (транснаціональної) кооперації та взаємної компенсації завданих збитків. Впровадження екологобезпечних заходів повинно сформувати сталу економічну систему, орієнтовану на забезпечення «зеленого» вектору розвитку економіки країни та її регіонів. Практична площина полягає в розробці наукового бачення щодо сприятливих ікституційних передумов, які забезпечують реалізацію національної доктрини «зеленої» економіки України та обґрунтуванні інноваційних шляхів її розвитку.