МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ЗЕРНОВОГО РИНКУ: монографія. / О.В. Нікішина; НАН України, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. – 450 с.
ISBN 978-966-02-7431-0
У монографії висвітлено теоретико-методологічні основи регулювання інтегрованого ринку зерна та продуктів його переробки в Україні. Запропоновано концепцію регулювання відтворювальних процесів у системі суміжних до зернового ринків на засадах її збалансованого рівноважного розвитку та активізації відтворювальної функції ринків зернопродуктів. Розроблено методологічні підходи до оцінки ефективності функціонування та регулювання інтегрованого зернового ринку, сконструйовано багаторівневу систему критеріїв для оцінки економічної, соціальної та управлінської ефективності системи суміжних до зернового ринків. Здійснено секторний аналіз відтворювальних процесів на ринках зерна і зернопродуктів, ідентифіковано латентні тенденції та економічні проблеми їх розвитку. Розглянуто особливості функціонування діючих механізмів державного регулювання та управління зерновим ринком в Україні та провідних зернових державах. Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку інтегрованих ринків зерна і зернопродуктів та комплекс прикладних регуляторних заходів, орієнтованих на реалізацію пріоритетів національної зернової політики. Оцінено бюджетну ефективність пропонованих заходів із використанням методу сценаріїв.
Монографія розрахована на працівників органів державної влади, вчених, підприємців, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.
Рецензенти:
В. М. Ганганов, доктор економічних наук, професор, директор ДУ «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства НААН України»
В. М. Лисюк, доктор економічних наук, професор, завідувач відділом ринкових механізмів та структур Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
О. І. Павлов, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою економіки промисловості Одеської національної академії харчових технологій
Рекомендовано до друку Вченою Радою Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, протокол №16 від 21 листопада 2014 р.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА | 6 |
Розділ 1. Концептуально-методологічні основи функціонування та регулювання інтегрованого зернового ринку України | 10 |
1.1. Інтегрований зерновий ринок як мезоекономічна система | 10 |
1.2. Функції та місія зернового ринку в макросистемі національної економіки | 19 |
1.3. Методологічні основи функціонування інтегрованого ринку зерна та продуктів його переробки | 30 |
1.3.1. Відтворювальна модель системи суміжних до зернового ринків | 30 |
1.3.2. Деформації відтворювальних процесів у системі суміжних ринків | 44 |
1.4. Роль держави в розвитку інтегрованих агропродовольчих ринків | 58 |
1.4.1. Роль держави в розвитку системи ринкової економіки. Вади ринку та вади державного регулювання | 58 |
1.4.2. Специфічні чинники державного регулювання стратегічних агропродовольчих ринків | 66 |
1.5. Концептуальні основи регулювання відтворювальних процесів у системі суміжних ринків | 75 |
Висновки до розділу І | 90 |
Розділ 2. Методичні засади оцінки ефективності функціонування та регулювання інтегрованого ринку зерна і зернопродуктів | 92 |
2.1. Методики оцінки товарних ринків і обмеження їх використання для аналізу ринкових систем | 92 |
2.2. Концептуальні засади оцінки ефективності інтегрованого товарного ринку | 102 |
2.2.1. Економічна сутність та основні види ефективності | 102 |
2.2.2. Складові рівні системи критеріїв для оцінки ефективності інтегрованого товарного ринку | 108 |
2.3. Методичний базис оцінки ефективності функціонування інтегрованих ринків зерна та зернопродуктів | 112 |
2.3.1. Методичні положення критеріальної оцінки відтворювальних процесів у системі суміжних ринків | 112 |
2.3.2. Критерій доданої вартості в оцінці секторної і бюджетної ефективності інтегрованих ринків | 129 |
2.4. Ідентифікація релевантних ринків зернових культур і продуктів зернопереробки | 136 |
Висновки до розділу ІІ | 146 |
Розділ ІІІ. Критеріальна оцінка відтворювальних процесів у секторах інтегрованих ринків зерна та продуктів його переробки в Україні |
|
3.1. Оцінка відтворювальних процесів інтегрованого ринку зернових культур | 148 |
3.1.1. Секторний аналіз динаміки відтворювальних процесів | 148 |
3.1.2. Оцінка товарних і фінансових міжсекторних балансів ринку | 157 |
3.2. Критеріальна оцінка державного ринку борошномельно-круп’яної продукції |
|
3.2.1. Аналіз відтворювальних процесів у секторах інтегрованого ринку борошна | 166 |
3.2.2. Сучасні тенденції розвитку круп’яного ринку України | 175 |
3.2.3. Міжсекторний аналіз доданої вартості товарів на ринку борошна | 182 |
3.3. Аналіз ринку комбікормової продукції в системі суміжних ринків |
|
3.3.1. Секторний аналіз відтворювальних процесів інтегрованого ринку | 187 |
3.3.2. Міжсекторний аналіз доданої вартості товарів | 198 |
3.4. Динаміка насіннєвого та промислового використання зернових культур | 203 |
3.4.1. Секторний аналіз відтворювальних процесів на ринку насіння зернових культур | 203 |
3.4.2. Тенденції розвитку ринків солоду та крохмалю | 207 |
Висновки до розділу ІІІ | 212 |
Розділ ІV. Механізми державного регулювання та управління інтегрованим ринком зерна і продуктами його переробки |
|
4.1. Еластичність інтегрованих ринків до методів державного цінового регулювання | 215 |
4.1.1. Цінові чинники розвитку інтегрованих ринків зерна та зернопродуктів | 215 |
4.1.2. Взаємозв’язок між рівнем цінової еластичності ринків та регуляторними методами держави | 230 |
4.2. Особливості та проблеми функціонування механізму державного регулювання та управління зерновим ринком України | 239 |
4.2.1. Механізм державного цінового регулювання | 239 |
4.2.2. Заходи технічного регулювання та фінансової підтримки аграрного сектору | 248 |
4.3. Складові регуляторних механізмів на ринках борошномельної та комбікормової продукції | 254 |
4.3.1. Механізми цінового і технічного регулювання на ринках зернопродуктів | 254 |
4.3.2. Управлінська ефективність інтегрованих ринків | 261 |
4.4. Інтегральна оцінка ефективності системи суміжних до зернового ринків | 270 |
4.5. Досвід іноземних держав у побудові механізмів регулювання на ринках зерна та зернопродуктів | 275 |
Висновки до розділу ІV | 283 |
Розділ V. Стратегія розвитку та ефективність регулювання інтегрованого ринку зерна і зернопродуктів в Україні |
|
5.1. Пріоритети національної зернової політики в умовах відкритої економіки | 285 |
5.2. Стратегія розвитку інтегрованих ринків зерна та продуктів його переробки | 293 |
5.2.1. Відтворювальні механізми державної підтримки інтегрованого зернового ринку України | 293 |
5.2.2. Стратегічні орієнтири розвитку інтегрованих ринків борошномельної і комбікормової продукції | 299 |
5.2.3. Стратегічні напрями розвитку інфраструктури зернового ринку | 309 |
5.3. Оцінка ефективності виробництва зернових культур із заданими параметрами якості для внутрішніх потреб зернопереробних підприємств | 322 |
5.3.1. Оцінка ефективності механізму стимулювання виробництва пшениці твердих сортів для вітчизняних макаронних і хлібопекарських підприємств | 322 |
5.3.2. Оцінка ефективності дворівневого механізму стимулювання виробництва фуражних зернобобових культур для вітчизняних комбікормових підприємств | 332 |
5.4. Бюджетна ефективність переорієнтації експорту зерна на продукти його переробки з високою доданою вартістю | 342 |
Висновки до розділу V | 349 |
ПІСЛЯМОВА | 351 |
ГЛОСАРІЙ | 354 |
ЛІТЕРАТУРА | 362 |
ДОДАТКИ | 389 |
ПЕРЕДМОВА
В умовах транзитивної економіки першочерговим завданням держави є забезпечення ефективного функціонування інтегрованих товарних ринків шляхом впровадження системних регуляторних заходів, орієнтованих на активізацію відтворювальної функції стратегічних ринків, зокрема, зернового та продуктів зернопереробки. Критерій ефективності інтегрованого товарного ринку передбачає продуктивність використання ресурсів у досягненні збалансованого (рівноважного) розвитку системи суміжних до релевантного ринків із забезпеченням пріоритету економічних інтересів держави та суспільства. Проведені дослідження [204, 215, 227] довели, що на практиці рівноважному розвитку системи суміжних до зернового ринків перешкоджають структурні та фінансові деформації відтворювальних процесів.
Структурні деформації зменшують або нівелюють взаємозв’язки та взаємодії між суб’єктами суміжних секторів і ринків у їх відтворювальній системі, обумовлюючи скорочення обсягів товарно-фінансових потоків між релевантним ринком зерна та суміжними ринками насіння, борошна, круп, комбікормів і хлібопродуктів. Наслідком структурних деформацій відтворювальних процесів постає зростаюча сировинна орієнтація українського агроекспорту, скорочення обсягів виробництва зернових і хлібних продуктів із високою доданою вартістю, неефективне використання потужних природноресурсного, виробничого, трудового та інноваційного потенціалів ринку зерна та продуктів його переробки і, як наслідок, асиметричність розвитку системи суміжних до зернового ринків.
У 1990 р. вітчизняні підприємства переробляли все вирощене зерно, виробляючи 7,7 млн. т. борошна, 0,96 млн. т круп, 16,5 млн. т. комбінованих кормів, 6,7 млн. т хлібобулочних і 0,36 млн. т макаронних виробів. У 2013 р. порівняно з 1990 р. обсяги виробництва борошна зменшилися на 67 %, круп – на 62 %, комбікормів – на 58,2 %, хлібобулочних та макаронних виробів, відповідно, на 76,7 і 71,7 % [262, 313]. Сьогодні потужності борошномельних підприємств завантажені на 27 %, круп’яних – на 60 %, хлібопекарських – на 50-70 %, незалежних спеціалізованих комбікормових підприємств – на 20-30 %.
У 2013 р. обсяги експорту борошномельно-круп’яної продукції (у вартісному виразі) склали всього 2,2 % від зернового експорту, незважаючи на потенційні можливості ринку щорічно експортувати близько 3 млн. т. продукції; обсяги експорту хлібопродуктів із високою доданою вартістю досягли 6,5 % зернового експорту. Обсяги експорту комбікормової продукції склали усього 0,2 % від зернового експорту, водночас обсяги її імпорту досягли 86,3 % зернового імпорту [262], незважаючи на потенційні можливості українських кормовиробників повністю задовольнити потреби внутрішнього ринку в комбікормах, преміксах і білково-вітамінних добавках. Відповідно, існуюча тенденція зростання сировинного експорту за рахунок скорочення внутрішнього продовольчого та фуражного зернового споживання поступово руйнує виробничий потенціал ринків зернових і хлібних продуктів, генерує низку втрат для переробних підприємств, населення та держави, обумовлюючи об’єктивну необхідність модернізації діючих регулярних механізмів та активізації наукових розробок у даній площині.
Проявом сучасних фінансових деформацій відтворювальних процесів на інтегрованому зерновому ринку України постають незбалансованість міжсекторного перерозподілу фінансових ресурсів, невідповідність отриманих доходів суб’єктами ресурсоутворюючих секторів створеній ними доданій вартості товару (послуг), порушення міжсекторних балансів цін, рентабельності продукції, продуктивності праці тощо. На інтегрованому зерновому ринку найнижчий рівень рентабельності має продукція із найвищою доданою вартістю, вироблена зернопереробними підприємствами, водночас найвища доходність притаманна інфраструктурному сектору, обсяги доданої вартості якого є мінімальними серед секторів. Наслідком відсутності державного контролю за рівнями співвідношень внутрішніх, експортних та імпортних цін зерна є значні необґрунтовані цінові різниці між ними. В середньому за 2011-2013 рр. експортна ціна українського зерна була на 40 % вищою рівня внутрішніх цін [261, 262]; головною причиною такої різниці є надприбутковість зернового експорту.
Практика свідчить, що вектори державного впливу концентруються переважно на адміністративному ціноутворенні борошна та хліба, питаннях реєстрації та сертифікації комбікормів і їх компонентів, залишаючи поза увагою регуляторні механізми відновлення внутрішнього попиту на борошномельну та комбікормову продукцію, стимулювання експорту готових продуктів зернопереробки із високою доданою вартістю, забезпечення розширеного відтворення матеріальних, трудових, фінансових і інформаційних ресурсів у секторах інтегрованих ринків зерна та зернопродуктів.
Подолання структурних і фінансових деформацій відтворювальних процесів та забезпечення рівноважного розвитку системи суміжних до зернового ринків актуалізує завдання розробки та впровадження відтворювальних механізмів регулювання, які, з одного боку, здійснюють не одиничний, а системний стабілізуючий вплив на відтворювальну систему суміжних і пов’язаних ринків, долаючи асиметричність її розвитку, з іншого, сприяють реалізації економічних інтересів не окремих суб’єктів ринку, а держави та суспільства, забезпечуючи вагомий приріст секторної доданої вартості, податкових надходжень і соціальних відрахувань.
Теоретико-методологічні засади функціонування ринків зерна та продуктів його переробки знайшли відображення в працях Алтухова А. І. [57], Андрійчука В. Г. [67], Васютіна О. С. [88], Ганганова В. М. [97], Кузнецової І. О. [152], Пижикової Н. І. [284], Солопова В. О. [309], Стрєлкова Є. В. [118], Худолій Л. М. [338], Черненка С. О. [339] та інших науковців. Разом з тим питання визначення економічної природи інтегрованого зернового ринку, його місії, специфічних функцій і ролі у розвитку системи національної економіки, а також питання моделювання відтворювальної структури зернового та суміжних до нього ринків є недостатньо дослідженими, що обумовлює необхідність проведення інноваційних наукових розробок у даній концептуальній площині.
Теоретико-методологічні основи державного регулювання макроекономічної системи знайшли відображення в працях Дідківської Л. І. [111], Калетніка Г. М. [127], Малого І. Й. [177], Чистова С. М. [108], Чухна А. А. [342], товарних ринків, у т.ч. агропродовольчих – у роботах Бородіної О. М. [80], Дем’яненка М. Я. [107], Козаченко О. А. [142], Лисюка В. М. [166], Мазура Г. Ф. [172], Новосєлова О. С. [233], Олійника О. В. [240], Саблука П. Т. [297] та інших науковців. У згаданих дослідженнях окреслено економічні проблеми розвитку ринку зерна та продуктів його переробки, обґрунтовано низку концепцій і механізмів його регулювання, розроблено перспективні моделі функціонування регіональних і державних ринків зернових культур (у видовому розрізі). Водночас існуючі розробки не враховують специфіку плинності та існуючі деформації відтворювальних процесів у системі суміжних ринків, ядром якої постає інтегрований зерновий ринок, не мають практичного виходу на регуляторні важелі, що визначає об’єктивну необхідність нових досліджень у сфері державного регулювання стратегічних агропродовольчих ринків.
Проблема методико-методологічного забезпечення критеріальної оцінки товарних ринків багатопланова й багатоаспектна, її зміст у концептуальному та прикладному вимірах ґрунтовно досліджується вітчизняними і зарубіжними науковцями, що свідчить про значний дослідницький інтерес. Достовірність такого твердження підтверджена науковими напрацюваннями Алтухова А. І., Васютіна О. С. [57], Алієва У. І. [55], Булиги Р. П. , Кохно П.А. [81], Кваші С. М. , Ільчук М. М. [131], Лузан Ю. Я. [164], Осипова П. В. [243], Осташко Т. О. [253], Плишевського Б. П. [271], Райзберга Б. А. [285], Рябоконь В. П. , Супрун О. М. [291], Точиліна В. О. [287], Хорунжого М. Й. [337] та інших учених.
Проведене дослідження існуючих методологічних підходів до критеріальної оцінки товарних ринків дозволило ідентифікувати чотири головні їх напрями: (1) аналіз конкуренції; (2) кон’юнктурний аналіз; (3) маркетинговий аналіз; (4) структурно-інституційний аналіз. Кожний із даних підходів має свої недоліки та обмеження використання для аналізу ринкових економічних систем. Відповідно, постає необхідність у формуванні модифікованої системи оціночних критеріїв, яка, маючи цільову орієнтацію на прикладні механізми державного регулювання та управління ринками зерна і зернопродуктів, зможе комплексно оцінити динаміку відтворювальних процесів, сукупність взаємодій і взаємозв’язків між структуроутворюючими секторами інтегрованих ринків.
Мета монографії – обґрунтування та розробка механізмів регулювання інтегрованого ринку зерна та продуктів його переробки в Україні, орієнтованих на зменшення структурних і фінансових деформацій відтворювальних процесів і досягнення збалансованого (рівноважного) розвитку системи суміжних до зернового ринків – визначила низку взаємопов’язаних завдань:
- ідентифікація економічної природи, основних і специфічних функцій, місії і завдань інтегрованого зернового ринку в макросистемі національної економіки;
- розробка відтворювальної моделі системи суміжних до зернового ринків, дослідження плинності відтворювальних процесів у міжсекторних і міжринкових взаємодіях суміжних і пов’язаних ринків;
- визначення концептуальних елементів державного регулювання відтворювальних процесів у системі суміжних ринків, обґрунтування раціонального ступеню державного впливу в розрізі головних напрямів;
- обґрунтування та розробка методичних положень критеріальної оцінки відтворювальних процесів, орієнтованої на прикладні механізми цілеспрямованого державного регулювання та інтегральну оцінку ефективності системи суміжних до зернового ринків;
- розробка системи критеріїв для оцінки бюджетної ефективності впровадження регуляторних заходів, методики аналізу доданої вартості товарів у секторах інтегрованого товарного ринку;
- проведення критеріальної оцінки відтворювальних процесів у секторах інтегрованих ринків зерна, борошномельної та комбікормової продукції із використанням методичних положень, розроблених автором;
- дослідження еластичності інтегрованих ринків до методів державного цінового регулювання, взаємозв’язку між рівнем цінової еластичності секторів ринків зерна і зернопродуктів та векторами регуляторних заходів держави;
- аналіз особливостей і недоліків функціонування діючих механізмів регулювання та управління ринками зерна і продуктів його переробки в Україні, регуляторної практики провідних зернових держав;
- обґрунтування пріоритетів і завдань національної зернової політики в умовах відкритої економіки, стратегічних напрямів розвитку інтегрованих ринків зерна та продуктів його переробки;
- оцінка бюджетної ефективності виробництва пшениці твердих сортів та високобілкових зернобобових культур для внутрішніх потреб зернопереробних підприємств, ефективності переорієнтації експорту зерна на продукти його переробки із використанням методичних положень, розроблених автором у даній монографії.