МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЗБИТКІВ ЗЕМЛЯМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗАПОДІЯНИХ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ : наукова доповідь / Лариса Купінець ; НАН України, ДУ «Ін-т ринку і екон.-екол. дослідж. НАН України». – Одеса : ДУ «ІРЕЕД НАНУ», 2022. – 60 с.
ISBN 978-966-02-9927-6
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-9927-6
В науковій роботі представлено методичні підходи до визначення збитків землям сільськогосподарського призначення, які зазнали пошкоджень, а землевласники та землекористувачі масштабних збитків, внаслідок військових дій збоку російської федерації.. Представлено порядок визначення шкоди, завданої землям (ґрунтам) сільськогосподарського призначення та проведено ідентифікацію видів ушкодження, які підлягають економіко-екологічній оцінці. Алгоритмізація розрахунків відповідає чинній нормативно-правовій базі. Методика дозволяє за результатами визначення збитку провести зонування та ранжування повоєнного стану земель сільськогосподарського призначення за будь-яким розглянутим фактором впливу, негативну дію якого можливо розрахувати, що може стати основою для судового позову щодо відшкодування збитків від псування продуктивних земель.
Рецензенти:
Грановська Л.М., доктор економічних наук, професор, завідувач відділу зрошуваного землеробства Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України.
Черчик Л.М., доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу економічного регулювання природокористування ДУ «ІРЕЕД НАН України».
Затверджено до друку Вченою Радою ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України»
(Протокол №7 від 26 травня 2022 р.)
ЗМІСТ
1. Загальні положення | 4 |
2. Визначення термінів | 7 |
3. Порядок визначення шкоди, завданої землям (ґрунтам) сільськогосподарського призначення внаслідок військових дій | 13 |
4. Ідентифікація видів ушкодження землям (ґрунтам) сільськогосподарського призначення, які підлягають економіко-екологічній оцінці | 14 |
5. Фіксування розмірів шкоди від псування земель сільськогосподарського призначення внаслідок бойових дій | 16 |
6. Визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель | 17 |
7. Визначення загального розміру шкоди від псування земель сільськогосподарського призначення внаслідок активних бойових дій |
26 |
8. Збитки від руйнування меліоративних споруд | 27 |
9. Збитки власникам землі та землекористувачам | 28 |
10. Визначення розміру неотриманих доходів (утраченої вигоди) землевласником та землекористувачем |
33 |
11. Екологічна шкода землям сільськогосподарського призначення, викликана факторами непрямої дії військових операцій |
39 |
12. Збитки від хімічного забруднення ґрунтів | 41 |
13. Збитки ґрунтам від небезпечних викидів в атмосферу під час обстрілів | 45 |
14. Збитки об’єктам екологічної інфраструктури (несільськогосподарські угіддя) | 49 |
15. Збитки, завдані екосистемним активам (земельні ресурси) | 52 |
16. Витрати на оцінювання збитку | 54 |
Перелік використаних джерел | 55 |
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Відповідно до Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 08.1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8.06.1977 р. «заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу».1
1.2. Декларація Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку, прийнята Конференцією ООН з навколишнього середовища та розвитку, 3-14.06.1992 р. проголошує, що «навколишнє середовище та природні ресурси народів, що живуть в умовах гноблення, панування та окупації, мають бути захищені. Війна неминуче надає руйнівний вплив на процес сталого розвитку. Тому держави повинні поважати міжнародне право, що забезпечує захист навколишнього середовища під час збройних конфліктів, та мають співпрацювати, за необхідності, у справі його подальшого розвитку. Світ, розвиток та охорона навколишнього середовища взаємозалежні та нероздільні. Держави вирішують усі свої екологічні суперечки мирним шляхом та належними засобами відповідно до Статуту ООН» (Принципи 23- 26).
1.3. Методика визначення розмірів шкоди землям сільськогосподарського призначення, заподіяних внаслідок збройної агресії російської федерації (далі – Методика) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», Постанови КМ України від 20.03.2022 р. № 326, «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів «Про затвердження Змін до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» (в редакції № 241 від 04.11.2020 р.). та інших законодавчих та нормативних матеріалів, які можуть бути повністю або частково використанні (з відповідними посиланнями) як чинні підходи до розрахунку збитків, вказаних в п.4 Методики.
1.4. Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків землям сільськогосподарського призначення та суміжним територіям, заподіяних внаслідок збройної агресії й поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форми власності.
1.5. Вплив на середовище збоку української армії враховуються при визначенні загального збитку, що підлягає репарації, оскільки для країни війна є вимушеною.
1.6. Методика застосовується для встановлення розмірів шкоди землям сільськогосподарського призначення внаслідок повномасштабних бойових дій з використанням всіх видів зброї та, на відміну від існуючих методик, визначення шкоди враховує специфічні складові, притаманні виключно військовим діям та подоланню їх наслідків.
1.7. Площа та цільове призначення земельної ділянки використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру та/або Державного реєстру земель, а у разі відсутності інформації – документації із землеустрою, на підставі якої здійснювалося формування земельної ділянки, або документом, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.2
1.8. Методика містить підходи до розрахунку шкоди землям сільськогосподарського призначення, заподіяних бойовими діями, які задокументовано та мають доказову базу.
1.9. Збір доказової бази (лабораторні дослідження, експертні висновки, підготовка документації) проводиться виключно комісіями (групами) або іншими формуваннями до складу яких, в обов’язковому порядку, включені фахівці з напрямку експертизи.
1.10. Методика не поширюється на визначення розмірів шкоди, яка завдана земельним ресурсам внаслідок їх радіоактивного і бактеріального забруднення.
1.11. Для розрахунку шкоди використовувались підходи, які дозволяють обчислити її розмір як безпосередньо, так і опосередковано, шляхом визначення показників, що мають вартісний вираз.
1.12. Розмір шкоди землям сільськогосподарського призначення розраховується в межах нанесених збитків на територіях, що зазнали активних бойових дій.
1.13. Показники збитку, завданого землям сільськогосподарського призначення, (кінцеві та проміжні) визначаються у вартісному вимірі.
1.14. Обстеження земель сільськогосподарського призначення проводиться на підставі проведення військових дій на території України з метою визначення ступеня їх псування та збору доказової бази даних для розрахування компенсацій за нанесену шкоду з використанням стандартизованої процедури. Вибір інших керівних матеріалів для проведення обстежень та вимірів є компетенцією відповідних фахівців.3,4
1.15. Результати обстеження забруднених земель є підставою для порушення питання про припинення їх сільськогосподарського використання згідно із Земельним кодексом України та Порядком консервації земель та розрахунку утраченої вигоди. Термін консервації, умови використання техногенно забруднених земель та порядок моніторингу їх стану визначають відповідно до ДСТУ
1.16. Методика дозволяє за результатами визначення збитку провести зонування та ранжування повоєнного стану земель сільськогосподарського призначення за будь-яким фактором впливу, який можливо розрахувати.
1.17. Перелік територій, на яких велися бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
________
________
METHODOLOGICAL PROVISION OF DETERMINING THE SIZE OF DAMAGE TO AGRICULTURAL LAND CAUSED AS A CONSEQUENCE OF THE ARMED AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION : scientific report / Larisa Kupinets ; National Academy Of Science Of Ukraine, State Organization «Institute Of Market And Еconomic&Ecological Researches Of The National Academy Of Sciences Of Ukraine». – Odesa : SO «IMЕER of NAS of Ukraine», 2022. – 60 p.
ISBN 978-966-02-9927-6
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-9927-6
The work presents methodical approaches to determining damage to agricultural land that has suffered damage, and landowners and land users have suffered large-scale damage as a result of military operations on the side of the Russian Federation. The procedure for determining damage to agricultural land (soil) is presented and the types of damage that are subject to an economic and ecological assessment. Algorithmization of calculations corresponds to the current legal framework. The methodology allows, based on the results of the damage determination, to carry out zoning and ranking of the post-war state of agricultural lands according to any considered impact factor, the negative effect of which can be calculated, which can become the basis for a lawsuit regarding compensation for damages from the deterioration of productive lands.
Reviewers:
Hranovska L.M., Doctor of Economics, Professor, Head of the Department of Irrigated Agriculture of the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine.
Cherchyk L.M., Doctor of Economics, Professor, Chief Researcher of the Department of Economic Regulation of Environmental Management of the State Institution “IREED NAS of Ukraine”.
Printed by the decision of the Academic Council State Organization
«Institute Of Market And Еconomic&Ecological Researches Of The National Academy Of Sciences Of Ukraine»
(Protocol No. 7 of May 26, 2022)
CONTENT
1. General Provisions | 4 |
2. Definitions of Terms | 7 |
3. Procedure for Assessing Damage to Agricultural Lands (Soils) Caused by Military Actions | 13 |
4. Identification of Types of Damage to Agricultural Lands (Soils) Subject to Economic and Environmental Assessment | 14 |
5. Recording the Extent of Damage to Agricultural Lands Caused by Hostilities | 16 |
6. Assessment of Damage from Land Contamination | 17 |
7. Determining the Total Damage to Agricultural Lands Caused by Active Hostilities | 26 |
8. Losses Due to the Destruction of Irrigation Structures | 27 |
9. Losses to Landowners and Land Users | 28 |
10. Assessment of Lost Income (Foregone Benefits) for Landowners and Land Users | 33 |
11. Environmental Damage to Agricultural Lands Caused by Indirect Factors of Military Operations | 39 |
12. Losses from Chemical Soil Pollution | 41 |
13. Damage to Soils from Hazardous Atmospheric Emissions During Shelling | 45 |
14. Damage to Environmental Infrastructure Objects (Non-Agricultural Lands) | 49 |
15. Damage to Ecosystem Assets (Land Resources) | 52 |
16. Costs of Damage Assessment | 54 |
List of References | 55 |
GENERAL PROVISIONS
1.1. In accordance with the Additional Protocol to the Geneva Conventions of August 1949, related to the protection of victims of international armed conflicts (Protocol I), dated June 8, 1977, “it is prohibited to employ methods or means of warfare that are intended or expected to cause widespread, long-term, and severe damage to the natural environment.”
1.2. The Rio Declaration on Environment and Development, adopted at the UN Conference on Environment and Development (June 3-14, 1992), states: “The environment and natural resources of peoples living under oppression, domination, and occupation must be protected. War inevitably has a destructive impact on the process of sustainable development. Therefore, states must respect international law that provides protection for the environment during armed conflicts and cooperate, if necessary, to further develop such law. Peace, development, and environmental protection are interdependent and indivisible. States shall resolve all their environmental disputes peacefully and by appropriate means in accordance with the UN Charter” (Principles 23-26).
1.3. The methodology for determining the extent of damage to agricultural lands caused by the armed aggression of the Russian Federation (hereinafter referred to as the Methodology) was developed in accordance with the Land Code of Ukraine, the Commercial and Civil Codes of Ukraine, the Laws of Ukraine “On Environmental Protection,” “On Waste,” Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 20, 2022, No. 326, “On Approval of the Procedure for Determining Damage and Losses Caused to Ukraine as a Result of the Armed Aggression of the Russian Federation,” Order of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources “On Approval of Amendments to the Methodology for Determining the Extent of Damage Caused by Pollution and Contamination of Land Resources Due to Violations of Environmental Legislation” (as amended by No. 241 dated November 4, 2020), and other legislative and regulatory materials that can be fully or partially used (with appropriate references) as valid approaches for calculating the damages outlined in Paragraph 4 of the Methodology.
1.4. The Methodology establishes the procedure for calculating the extent of compensation for damage to agricultural lands and adjacent territories caused by armed aggression, and applies to all lands in Ukraine, regardless of their category or form of ownership.
1.5. Environmental impacts from the Ukrainian Armed Forces are considered in determining the overall damage subject to reparations, as the war is forced upon the country.
1.6. The Methodology is applied to establish the extent of damage to agricultural lands as a result of full-scale hostilities involving all types of weapons and, unlike existing methodologies, considers specific factors exclusively associated with military actions and their aftermath.
1.7. The area and designated purpose of the land plot are determined based on data from the State Land Cadastre and/or the State Land Register, or, in the absence of such information, land management documentation used to form the land plot, or a document certifying ownership (use) rights to the land plot.
1.8. The Methodology includes approaches to calculating damage to agricultural lands caused by hostilities, which are documented and have an evidentiary basis.
1.9. Evidence collection (laboratory research, expert opinions, preparation of documentation) is conducted exclusively by commissions (groups) or other entities that must include specialists in the relevant field of expertise.
1.10. The Methodology does not apply to determining the extent of damage caused to land resources as a result of radioactive and bacterial contamination.
1.11. The damage calculation uses approaches that allow the extent of damage to be determined both directly and indirectly by identifying indicators with monetary expression.
1.12. The extent of damage to agricultural lands is calculated within the framework of losses incurred in territories subjected to active hostilities.
1.13. Indicators of damage to agricultural lands (both final and intermediate) are determined in monetary terms.
1.14. Surveys of agricultural lands are conducted based on military actions on the territory of Ukraine to determine the degree of damage and collect evidence-based data for calculating compensation using standardized procedures. The selection of other guiding materials for surveys and measurements is the responsibility of the relevant specialists.
1.15. The results of contaminated land surveys provide grounds for raising the issue of terminating their agricultural use under the Land Code of Ukraine and the Procedure for Land Conservation and Calculation of Lost Profits. The term of conservation, conditions for the use of technologically contaminated lands, and monitoring procedures for their condition are defined in accordance with DSTU standards.
1.16. The Methodology enables zoning and ranking of the post-war state of agricultural lands based on any impact factor that can be calculated based on damage assessments.
1.17. The list of territories where hostilities took place or were temporarily occupied by the armed formations of the Russian Federation is determined by the Cabinet of Ministers of Ukraine.