МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРИНЦИПІВ НЕЛІНІЙНОГО УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМУ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ : монографія / Степанов В.М. ; НАН України, Ін-т пробл. ринку і екон.-екол. досліджень. – Одеса : ІПРЕЕД НАНУ, 2020. – 116 с.
ISBN 978-966-02-9535-3
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-9535-3
У роботі викладаються основні положення методологічних підходів до імплементації нелінійного управління при вирішенні проблем екологізації економічного розвитку на різних ієрархічних рівнях організації суспільства. Поняття імплементації інтерпретується як категорія теорії нелінійного управління, як формальна гіпотетико-дедуктивна система організації знання про управління складними нелінійними процесами екологізації економіки. Особлива увага в роботі приділяється методологічним і прикладним проблемам формування принципів нелінійності управління і їх імплементації в систему екологізації економіки. Обговорюються питання формування нових смислів життя та нелінійного світогляду людини, що визначає ставлення людей до нелінійної навколишньої дійсності і службовим керівництвом для ефективних дій.
Монографія розрахована на наукових робітників та практиків у сфері управління, аспірантів та студентів економічних та екологічних навчальних закладів.
Рецензенти:
Горняк О.В. д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної теорії Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
Лайко А.И. д.е.н., професор, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
Затверджено до друку Вченою радою Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
(Протокол № 16 від 19 листопада 2020 р.)
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА | 5 |
1. ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПРИНЦИПІВ НЕЛІНІЙНОСТІ ЯК КАТЕГОРІЯ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ СИСТЕМАМИ | 9 |
1.1 Рішення складних проблем сучасності як об’єкт та суб’єкт пізнання і управління нелінійним розвитком | 9 |
1.2 Методологічні аспекти імплементації нелінійності в систему пізнання складних систем | 14 |
2. ПРИНЦИП НЕЛІНІЙНОСТІ І НЕЛІНІЙНОГО ПІДХОДУ ДО ПІЗНАННЯ І УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ СИСТЕМАМИ | 25 |
3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРИНЦИПІВ НЕЛІНІЙНОСТІ В УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЄЮ ЕКОНОМІКИ | 38 |
3.1 Імплементація принципів нелінійності в систему формування методичного базису дослідження і управління екологізацією економіки | 38 |
3.2 Принципи прецедентності і трансцендентності в нелінійному управлінні екологізацією економіки | 42 |
3.3 Методологічні принципи «м’якого» нелінійного управління | 48 |
3.4 Імплементація принципів нелінійності в систему розвитку інноваційної економіки і екологізації | 57 |
4. ФОРМУВАННЯ НОВИХ СЕНСІВ І НЕЛІНІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ ЛЮДИНИ | 63 |
4.1 Імплементація сенсів діяльності людини в систему нової економіки і її екологізації | 63 |
4.2 Формування нового нелінійного світогляду і мислення | 69 |
4.3 Латеральні форми нелінійного мислення | 75 |
5. ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРИНЦИПІВ НЕЛІНІЙНОСТІ В УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЄЮ ЕКОНОМІКИ | 78 |
6. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРИНЦИПІВ НЕЛІНІЙНОСТІ В ПІЗНАННЯ І УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЄЮ ЕКОНОМІКИ | 85 |
ВИСНОВКИ | 95 |
ЛІТЕРАТУРА | 102 |
ПЕРЕДМОВА
Сучасний етап цивілізації характеризується незвичайними змінами, які раніше, якщо і відбувалися, то відчувалися вкрай слабо. Нова епоха зміни проявляється в наступному:
а) новий дух часу, особливістю якого є домінування творчого мислення у повсякденній діяльності людини;
б) нова культура поступального розвитку цивілізації, стадія якої визначається як постіндустріальна і яка, в свою чергу, в даний час знаходиться в так званій технотронній фазі модернізації;
в) технотронний рівень соціально-економічного розвитку породив нову цивілізаційну тенденцію глобальної цифрової гонки, результатом якої неминуче будуть не тільки позитивні результати, (загальний цивілізаційний технологічний прогрес), але і вкрай негативні наслідки, пов’язані з ще більшими розривами між розвиненими системами («золотий мільярд») і країнами, що розвиваються.
Сучасний світ змінюється завдяки глобальним конфліктам і кризам, які одночасно є факторами руйнування і творення. Конфлікти і кризи, і породжувані ними ризики, не тільки неминучі, але і необхідні фази розвитку і перетворення соціально-економічних і економіко-екологічних систем.
Однак, якщо суспільство неефективно управляє цими процесами, то неминучі небезпечні загострення конфліктів і криз, що можуть призвести до загроз для цивілізаційних цінностей (здоров’я і життя людей, матеріальні та духовні цінності та ін.).
Проблеми сучасних і нелінійних відповідей на ці загрози є предметом теоретико-методологічного осмислення багатьох наукових досліджень, в тому числі пов’язаних з розвитком теорії нелінійності в контексті соціально-економічних та екологічних проблем розвитку цивілізації. Нелінійність на сучасному етапі набуває характер соціального феномена, який актуалізує питання уточнення предметної галузі дослідження проблем нелінійності та імплементації принципів нелінійності в управління суспільно-економічним розвитком і його екологізацією.
Проблема формування предметної галузі нелінійності (ПГН) в контексті вирішення складних проблем економіки, соціології та екології може розглядатися з позицій двох підходів до пізнання мало досліджених явищ та процесів з використанням: по-перше, евристики, як науки, що вивчає процеси продуктивного творчого мислення; по-друге, класичної філософії як науки, що виробляє систему знання про найбільш загальні характеристики поняття і принципи реальності пізнання.
Як евристична проблема осмислення складнощів і нелінійностей розвитку, ПГН економіки та інших суміжних сфер сучасного розвитку, може розглядатися як галузь, що обрана для дослідження методами теорії нелінійності економічних, соціальних, екологічних та й інших проблем сучасного розвитку.
З позиції класичної філософії, як науки про загальні закономірності, яким підкоряється як буття (тобто природа і суспільство), так і мислення людини, проблему ПГН можна сформулювати в наступному сенсі: ця галузь пізнання зафіксованих в досвіді та включених в процеси практичної діяльності людини складні, невизначені, нелінійні сторони, властивості і відносини об’єктів господарської діяльності, досліджуваних, перш за все, з метою ефективного управління суспільним розвитком в умовах змінних складнощів, тобто нелінійності реального навколишнього світу.
В контексті сформульованої предметної галузі дослідження проблем нелінійності в даній роботі ставиться мета: розробити певний теоретико-методологічний базис імплементації принципів теорії нелінійності в управління екологізацією економіки. Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовані наступні завдання:
- розглянути проблему імплементації принципів нелінійності як категорію теорії управління складними системами, що розвиваються;
- обґрунтувати методологічні підходи до імплементації принципів нелінійності в управління соціально-економічними процесами, зокрема, процесами екологізації економічного розвитку;
- обговорити питання формування нових сенсів життя та нелінійного світогляду людини в контексті проблем нового економічного і технологічного укладів, пріоритетів їх екологізації та ноосферизації;
провести деякий узагальнюючий аналіз підсумків досліджень прикладних проблем імплементації принципів нелінійності пізнання в управління екологізацією економіки.