Методологічні засади формування ефективної логістики товарних ринків

За останні роки Україна значно втратила свій виробничий потенціал, у зв’язку з чим зростаючі потреби населення країна компенсує імпортними товарами. Незмінним в державі залишився лише потенціал аграрного ринку, товари якого (передусім зерно) мають певну перспективу ефективного просування на зовнішні ринки. Процес товароруху, як в зовнішньому, так і у внутрішньому вимірі, є досить витратним, займає значну частку у державній економіці і має значні резерви вдосконалення. Цей процес залежить від ефективної розбудови (формування) логістики товарних ринків.

Питанням розвитку товарних ринків присвятили свої роботи багато іноземних і вітчизняних вчених, зокрема, М. Алле, О. Амоша, Н. Ансоф, О. Білорус, Д. Богиня, Е. Варга, Л. Вардомський, В. Геєць, Р. Гудвин, Дж. Гелбрейт, Ю. Гончаров, М. Ільїн, Б. Кваснюк, Дж. Кейнс, М. Кондратьєв, І. Лукінов, В. Ляшенко, С. Мочерний, Г. Мюрдаль, Ф. Перру, У. Ростоу, В. Сіденко, В. Симоненко, П. Самуєльсон, Я. Тінберген, Е. Хаас, А.Чухно, Й.Шумпетер та інші. Проблемам дослідження логістики та регулювання товарних ринків у системі національної економіки присвятили свої праці Г. Азоєв, М. Белявцев, Ю. Білик, О. Величко, Ю. Губені. Е. Дефальвар, Р. Капелюшніков, Ф. Котлер, Е. Крикавський, В. Кучеренко, К. Ланкастер, І. Літовченко, О. Новосьолов, М. Окландер, Г. Олехнович, В. Осипов, Т. Осташко, В. Пономаренко, М. Портер, М. Постан, І. Савенко, П. Саблук, А. Сміт, В. Точилін, Н. Хомський, Е.Чемберлен, М. Чухрай, Ф. Жерер та ін.

Сучасна теорія логістики в трактовці авторів, що наведені вище, розглядає логістику лише у розрізі підприємств – суб’єктів логістичного ланцюга та підприємницьких інтересів. У монографії ми вводимо новий термін – «ринкова логістика», і цим підкреслюємо, що така наукова спрямованість досліджень ставить за мету, перш за все, державні економічні інтереси при формуванні ефективних логістичних ланцюгів товарних ринків.

В умовах трансформації і глобалізації однією з передумов розвитку національної економіки є формування ефективної логістики товарних ринків, що спрямована на оптимізацію матеріальних, інформаційних та фінансових потоків, а також оптимізацію попиту та пропозиції. Формування та розвиток ефективних логістичних ланцюгів забезпечує більш високу зайнятість населення, стимулює економічне зростання, оскільки зменшення логістичних витрат заохочує ведення бізнесу, сприяє зростанню обсягів продаж, відкриттю нових ніш на ринках, ліквідації тиску з боку монополії тощо.

І головне, побудована логістика товарних ринків лише в тому разі може позитивно впливати на економічне зростання як самого ринку, так і держави в цілому, якщо вона буде відповідати відтворювальним принципам. Як відомо, світова економіка характеризується як економіка перевиробництва товарів, тобто проблема полягає не стільки у збільшені обсягів товарного виробництва, скільки у якісній і своєчасній організації постачання цих товарів на споживчі ринки. Згідно досвіду розвинених країн, використання досконалих логістичних систем дозволяє зменшити загальні логістичні витрати майже на 12-35 %, транспортні та супутні логістичні витрати на – на 7-20 %, а витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та збереження товарного потоку – на 15-30 %. Застосування ефективних логістичних схем також дозволить прискорити швидкість обігу матеріальних ресурсів на 20-40 % та скоротити їх запаси на 50-200 %. Все це доводить, що одним із важливих чинників економічного зростання в умовах сучасних глобальних викликів є формування ефективної логістики національних товарних ринків.

Україна має сприятливе географічне розташування, розгалужену транспортну інфраструктуру, родючі землі, багаті родовища корисних копалин і в цілому потужний економічний потенціал відтворювального розвитку з відповідними перспективами. Водночас на практиці відбувається неефективне переміщення й розподіл матеріальних потоків між ланками ринкових ланцюгів, що обумовлено, зокрема, відсутністю виваженого механізму управління логістичними ланцюгами стратегічних товарних ринків, недосконалою спеціалізацією господарюючих суб`єктів ринків, нерозвиненою їх логістичною інфраструктурою, неефективним функціонуванням з позиції безперервності логістичних процесів ринків.

Такий стан призводить до виникнення диспропорцій, або логістичних «розривів» у потокових процесах товарних ринків, коли одні ланки їх ланцюгів розвинені, а інші – пригнічені, і не мають можливості за таких умов розвиватись, накопичувати власні ресурси, або у зв’язку з низькою інвестиційною привабливістю залучати капітал у певну ланку, в т. ч. іноземний. Ці диспропорції генерують відтворювальні втрати для ринкових суб’єктів, податкові – для держави, соціальні – для населення, а також призводять до значних цінових коливань (як правило, у бік збільшення), від чого потерпають, передусім, споживачі, внутрішні товаровиробники та держава.

Беззаперечна актуальність та невирішеність перелічених проблем на теоретичному, методологічному та прикладному рівнях обумовила необхідність проведення нових досліджень у напрямі формування ефективної логістики товарних ринків.

Метою роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад формування ефективних логістичних ланцюгів товарних ринків, науково-методичних підходів до взаємодії економічних інтересів учасників ринкових ланцюгів, до визначення й подолання логістичних «розривів» потокових процесів товарного ринку на основі відтворювального підходу з цільовою орієнтацією на розширене відтворення товароруху в ринку.

Об’єктом дослідження є процес формування ефективних логістичних ланцюгів товарних ринків.

У монографії використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, діалектики, теоретичного узагальнення й порівняння, системного й структурного аналізу, синтезу й групувань, методи економічного аналізу та математичної статистики.