МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ : наукова доповідь / Андрєєва Н.М., Тютюнник Г.О. ; НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. – Одеса : ІПРЕЕД НАНУ, 2020. – 100 с
ISBN 978-966-02-9349-6
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-9349-6
У науковій доповіді обґрунтовано методичні положення щодо поєднання методології Quintuple helix, Smartспеціалізації та Цілей сталого розвитку. Визначено інституційну сутність інвестиційно-інноваційної політики природокористування на регіональному рівні як сучасної моделі Quintuple helix. Проведено оцінку інноваційного потенціалу регіонів як складової інвестиційно-інноваційної політики природокористування. Проаналізовано динаміку впровадження природоохоронних інновацій підприємствами України, концентрацію закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації в розрізі регіонів, зокрема підпорядкованим державним органам управління. Визначено кількість студентів, фахівців у закладах вищої освіти за спеціальністю природничі науки, зайнятість населення у сфері природокористування. Встановлено, що дуже важливим є посилення екологічної складової у науковій та освітній сферах з метою подальшої імплементації запозичених знань при формування інвестиційно-інноваційної політики природокористування окремих регіонів. Досліджено природно ресурсний потенціал країни в розрізі регіонів за статистичною базою даних. Розроблено методичний підхід щодо визначення домінант інвестиційноінноваційної регіональної політики природокористування з урахуванням методології «Smart Specialization» та в контексті існуючого європейського досвіду.
Наукова доповідь розрахована на фахівців з питань економіко-екологічного управління на макро- та мезорівнях, наукових працівників, викладачів, аспірантів та студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Рецензенти:
Нікішина О.В., доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу ринкових механізмів і структур, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ
Губанова О.Р., доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки природокористування, Одеський державний екологічний університет.
Затверджено до друку Вченою Радою Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (протокол № 11 від 31 липня 2020 року)
ЗМІСТ
Вступ | 4 | |
1. | Теоретичні та прикладні аспекти впровадження методології Quintuple Helix та європейського досвіду SMART-Speсialization | 8 |
2. | Оцінка інноваційного потенціалу регіонів у контексті їх сталого розвитку | 17 |
3. | Оцінка інвестиційного потенціалу регіонів у контексті їх сталого розвитку | 24 |
4. | Відповідність регіональної політики України Цілям Сталого розвитку | 35 |
5. | Аналіз природно-ресурсного стану країни в розрізі регіонів | 45 |
6. | Методичний підхід щодо комплексної оцінки домінант інвестиційно-інноваційної регіональної політики природокористування з урахуванням європейських практик |
62 |
Висновки | 86 | |
Список використаних джерел | 89 |
ВСТУП
В сучасних умовах глобалізації і постійних змін, необхідним є створення ресурсів і можливостей на основі унікальних промислових і галузевих структур і відповідної бази знань. Ефективне використання державних екологічних інвестицій та інновацій, підтримка регіонів у розбудові їх інноваційно- інвестиційного потенціалу, із фокусуванням обмежених людських та фінансових ресурсів на декількох конкурентоспроможних сферах з метою сприяння економічному зростанню. Такий підхід є основним напрямком впровадження методології Quintuple Helix (5 helix) адаптованої до сучасних потреб регіональної політики природокористування. Зазначимо, що сучасні дослідники у світі інноваційно-інвестиційну політику на макро-, мезо- та мікрорівнях розглядають скрізь призму сучасних управлінських моделей. Однією з базових моделей формування інноваційно-інвестиційної політики є модель потрійної спіралі – Triple Helix (3 helix).
Концепція “Потрійної спіралі” взаємовідносин “університети – промисловість – уряд” була запропонована в 1990-х рр. професором Іцковіцем та його колегою Лейдесдорфом, що включала доробки попередників Лоува та Сабато і Маккензі. Вона описує перехід від домінуючої діади “промисловість – уряд” в індустріальному суспільстві до більш актуальних потрійних взаємовідносин між університетами, промисловістю та урядом в суспільстві знань. Хоча у працях цих та інших дослідників використовуються саме такі назви учасників даної тріади, на наш погляд, точніше говорити про взаємовідносини “вищі навчальні заклади (ВНЗ) – бізнес – органи влади”, і саме цим ми будемо користуватися у подальшому.
Враховуючи, що потрійну спіраль можна розглядати як серцевину, вбудовану в Quadruple Helix (4 helix спіраль). Модель 4 helix сприяє успішній реалізації підприємницького процесу, стимулює інтенсивне експериментаторство і винахідництво, одночасно активізує інноваційну діяльність. Її можна використовувати як інноваційну архітектуру, середу, що
дозволяє одночасно інтегрувати чотири секторальних простора на основі динамічно збалансованих підходів “зверху вниз” і “знизу вверх”: зверху вниз – уряд, наука, промисловість; від низу до верху – громадянське суспільство. Між- і внутрішньо-секторальне (а також між- і внутрішньо регіональні) інтерфейси знань і навчання, вбудовані в архітектуру квадро- спіралі, визначають її ефективність і стійкість. Кемпбелл Д.Ф. Дж. та ін. [54] розвинув інноваційну модель в п’ятірну спіраль, де п’ята являє собою природне середовище суспільства. Зазначимо, що світовій науці цю методологію активно розглядають у поєднанні з ідеологемою Smart Спеціалізації. Це методологія, за допомогою якої у Європейському Союзі проводиться обґрунтування пріоритетів розбудови економіки країни. Платформа “Інтелектуальна/розумна Спеціалізація” (S3) була створена Європейською Комісією в червні 2011 року в Спільному дослідницькому центрі IPTS2 в Севільї, Іспанія. “Інтелектуальна Спеціалізація” (S3) сформована для допомоги державам-членам ЄС та регіонам у розробці, впровадженні стратегій досліджень та інновацій для розумної Спеціалізації (RIS3). Концепція Smart Спеціалізації акцентує увагу на розробці та впровадженні інноваційних стратегій, що враховують регіональні особливості, а саме: економічну структуру, існуючі сфери передового досвіду, кластери, науково-дослідні розробки, науково-дослідні установи, розширення міжрегіональних та міжнародних мереж науково-технічного співробітництва [63]. Smart Спеціалізація визначає взаємозв’язки секторів економіки через інноваційну та природно-ресурсну складову, що формує стійкість між місцевими економічним суб’єктами. Це комбінація між поняттями політичного напряму, секторальним та міжсекторальним використанням інновацій та технологій. Smart Спеціалізація направлена на: 1) пошук домінантних кластерів економічного зростання, районів з невеликою кількістю господарів для спрощеної співпраці, 2) пошук та реорганізацію різноманітних спеціалізацій, 3) розуміння розподілу ризиків [71].
Зазначена методологія управління стосується не лише розробки нових спеціалізацій у регіонах, які мають потенціал зростання завдяки місцевим можливостям. Вона (так звана «розумна спеціалізація») полягає також у розробці нових спеціалізацій у регіонах, які є унікальними у світі, більш складними, які покращують місцеву економіку, зокрема у сфері раціонального природокористування. Складність знань означає ступінь витонченості та кількість можливостей, необхідних для розробки нової технології. На сьогодні регіональна політика європейських країн реалізується разом з державною інноваційною політикою та політикою сприяння розвитку підприємництва, що створює умови для економічного розвитку регіонів, ефективного використання наявного потенціалу1.
Метою запропонованого дослідження є формування методичного підходу щодо визначення домінант інвестиційно-інноваційної регіональної політики природокористування з урахуванням методології Quintuple Helix та Smart Specialization.
Під інвестиційно-інноваційною політикою управління природокористуванням регіонів автори розуміють діяльність державних та регіональних органів, спрямовану на створення сприятливих інституціональних та економічних умов щодо стимулювання процесу впровадження екологічно орієнтованих інвестицій та інновацій у господарську діяльність суб’єктів регіонів з урахуванням наявного природно-ресурсного-потенціалу.
Оцінка інноваційно-інвестиційної регіональної політики природокористування – це процес систематичного дослідження результатів економіко-екологічних відносин та екологічних наслідків господарювання на регіональному рівні, який ґрунтується на комплексному аналізі відповідних сфер запланованої інвестиційно-інноваційної діяльності.
Природно-ресурсний потенціал – це сукупність виявлених і придатних для використання природних ресурсів при даному рівні розвитку виробництва (в світі, країні, регіоні, на локальному рівні). Він є найважливішою частиною національного багатства країни (регіону) і забезпечує їх сировинну і паливну незалежності і безпеку.
Домінуюче позиціонування регіону – це економічне поняття, яке використовується в інвестиційно-інноваційній політиці при визначенні факту домінуючої регіональної ринкової позиції.
В представленій науковій доповіді «Методичні підходи щодо визначення домінант регіональної інвестиційно-інноваційної політики природокористування», запропоновано авторське бачення до поєднання методології Quintuple helix та Smart Cпеціалізації з метою визначення стратегічних пріоритетів інвестиційно-інноваційної політики природокористування національної економіки, яке дозволяє не тільки окреслити домінанти у сфері природокористування, але й визначити унікальність регіонів, виходячи з науково-технічного потенціалу з врахуванням пріоритетів окремих Цілей сталого розвитку. Зазначимо, що запропоновані наукові дослідження є додатковою аргументацією до існуючих офіційних розробок.
Дослідження виконано в межах НДР “Домінанти інвестиційно- інноваційної політики природокористування національної економіки” бюджетної програми “Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень” (КПКВК 6541230).
1 Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385. Офіційний вісник України від 09.09.2014, № 70, стор. 23, стаття 1966, код акта 73740/2014.