КУЯЛЬНИЦЬКИЙ ЛИМАН: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ : монографія/Буркинський Б.В., Бабов К.Д., Нікіпелова О.М., Хумарова Н.І. та ін. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2019. – 314 с.
ISBN 978-966-916-806-1
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-916-806-1
Монографію присвячено проблемі збереження природних лікувальних ресурсів Куяльницького лиману. Частина 1 висвітлює ретроспективні дані, результати сучасних досліджень з медико-біологічної оцінки безпечності та якості природних лікувальних ресурсів; моніторинг безпечності та якості ропи та пелоїдів після запуску до лиману морської води. В частині 2 «Економіко-екологічні засади управління рекреаційним природокористуванням в басейні Куяльницького лиману» на основі наукового узагальнення економіко-екологічної ситуації, що склалася в басейні, та її впливу на стан Куяльницького лиману, визначено перспективні напрями територіального управління соціальним, економічним та екологічним розвитком. Надано авторське бачення комплексного підходу до удосконалення організаційно-економічного механізму природокористування на засадах поліфункціональності використання природних ресурсів та урахуванні асиміляційного потенціалу і екосистемності довкілля.
Монографія розрахована на широке коло читачів медичного, біологічного, екологічного, економічного профілю, викладачів вищих навчальних закладів та зацікавлених осіб.
Рецензенти:
Степаненко С.М., доктор фізико-математичних наук, професор, ректор Одеського державного екологічного університету
Ковальов А.І., доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету
Затверджено до друку вченою радою Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України (протокол № 13 від 23 жовтня 2018р.)
Затверджено до друку вченою радою ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України (протокол № 14 від 30 жовтня 2018р.)
ЗМІСТ
Частина 1. Сучасний стан природних лікувальних ресурсів Куяльницького лиману |
|
Передмова | 10 |
Глава 1 Стан питання та деякі історичні штрихи вивчення природних лікувальних ресурсів Куяльницького лиману | 12 |
Глава 2 Загальні відомості про район робіт та родовище | 19 |
Глава 3 Характеристика якості ропи Куяльницького лиману та її медико-біологічна оцінка | 24 |
3.1 Фізико-хімічні властивості | 24 |
3.2 Мікробний ценоз | 33 |
3.3 Біологічна дія та безпечність застосування | 34 |
Глава 4 Характеристика якості пелоїдів Куяльницького лиману та їх медико-біологічна оцінка | 37 |
4.1 Будова покладів Куяльницького лиману | 37 |
4.2 Фізико-хімічні властивості | 38 |
4.3 Мікробний ценоз | 53 |
4.4 Біологічна дія та безпечність застосування | 56 |
Глава 5 Характеристики якості морської води | 59 |
5.1 Фізико-хімічний склад | 59 |
5.2 Мікробіний ценоз та санітарно-мікробіологічний стан | 61 |
5.3 Біологічна дія та безпечність застосування | 64 |
Глава 6 Результати моніторингу безпечності та якості ропи Куяльницького лиману після запуску морської води | 68 |
6.1 Фізико-хімічні властивості | 68 |
6.2 Мікробний ценоз та санітарно-мікробіологічний стан | 74 |
6.3 Біологічна дія та безпечність застосування | 75 |
6.3.1 Ропа ділянки курорту Куяльник | 75 |
6.3.2 Ропа ділянки с. Кубанка | 78 |
6.3.3 Ропа ділянки с. Ковалівка | 81 |
Глава 7 Результати моніторингу безпечності та якості пелоїдів Куяльницького лиману після запуску морської води | 88 |
7.1 Фізико-хімічні властивості | 88 |
7.2 Мікробний ценоз та санітарно-мікробіологічний стан | 94 |
7.3 Біологічна дія та безпечність застосування | 107 |
7.3.1 Пелоїди ділянки курорту Куяльник | 107 |
7.3.2 Пелоїди ділянки с. Кубанка | 110 |
7.3.3 Пелоїди ділянки с. Ковалівка | 113 |
Глава 8 Санітарно-мікробіологічний стан водотоків | 120 |
Заключення | 122 |
Література | 133 |
Частина 2. Економіко-екологічні засади управління рекреаційним природокористуванням в басейні Куяльницького лиману |
|
Вступ | 138 |
Глава 1 Соціально-економічна характеристика територій басейну Куяльницького лиману | 141 |
1.1 Лиманський район | 147 |
1.2 Біляївський район | 154 |
1.3 Іванівський район | 164 |
Глава 2 Природно-ресурсний потенціал та рекреаційно-туристична діяльність у басейні Куяльницького лиману | 170 |
2.1 Показники природно-ресурсного забезпечення басейну Куяльницького лиману | 170 |
2.2 Розподіл земель в зоні Куяльницького лиману за формами власності та напрямами використання | 175 |
2.3 Економіко-екологічний стан та потенціал використання природних ресурсів Куяльницького лиману | 178 |
Глава 3 Характеристика діяльності Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» | 182 |
3.1 Економічні показники діяльності Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» | 182 |
3.2 Державна регламентація видобутку мінеральних ресурсів в басейні Куяльницького лиману | 186 |
Глава 4 Особливості адміністративного управління в умовах децентралізації на території басейну Куяльницького лиману |
198 |
4.1 Адміністративне управління в басейні Куяльницького лиману в контексті економіко-екологічні проблеми | 198 |
4.2 Розподіл повноважень в адміністративному управлінні природокористуванням на рівні держави та громад | 202 |
Глава 5 Вирішення проблем природокористування у басейні Куяльницького лиману на основі програмно-цільового управління | 212 |
5.1 Програмно-цільовий метод у забезпеченні екологічно безпечних умов природокористування | 219 |
5.2 Проблемні аспекти реалізації «Регіональної програми збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману» | 214 |
5.3 Проект середньострокової програми розвитку рекреаційної зони у басейні Куяльницького лиману | 224 |
5.4 Механізми реалізації концепції розвитку курорту «Куяльник» | 235 |
ГЛАВА 6 Дорожня карта розвитку курорту «Куяльник» | 239 |
6.1 Стратегічний «портрет» та періоди розвитку курорту «Куяльник» | 239 |
6.2 Період 1: етапи та дорожня карта створення дестинації | 241 |
6.3 Період 2: Етапи та планувальні рішення створення медичного кластеру | 261 |
6.4 Період 3: Етапи та інструменти отримання статусу курорт міжнародного рівня | 264 |
Література | 273 |
|
|
ПЕРЕДМОВА
Куяльницький лиман здавна є об’єктом вивчення фахівців різного профілю. Перше згадування про лиман зустрічається в польських часописах 1442 р., які були пов’язані з соляними озерами на узбережжі Чорного моря і вивозом солі з Куяльницького лиману.
На узбережжі лиману розташований один з найстаріших курортів півдня України — бальнеогрязьовий курорт Куяльник, гідромінеральною базою якого є лікувальні грязі (пелоїди), які у свій час були еталоном якості мулових сульфідних пелоїдів, ропа лиману, підземні мінеральні води різних бальнеологічних груп.
Протягом 2005-2008 рр. на Куяльницькому лимані було проведено детальні геологічні роботи, за результатами яких визначено розповсюдженість пелоїдів по акваторії лиману, виявлено найбільш перспективні ділянки, щодо яких ДКЗ України затверджено експлуатаційні запаси, надано Спеціальний дозвіл на видобування. Також це стосувалось і ропи лиману.
ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України» відповідно до вимог чинного законодавства протягом зазначено часу виконано повний комплекс медико-біологічних досліджень пелоїдів та ропи, розроблено Довідку про кондиції, вимоги якої увійшли до Протоколу ДКЗ щодо затвердження експлуатаційних запасів пелоїдів та ропи Куяльницького родовища.
На сьогодні відбувається обміління Куяльницького лиману, що є загрозою втрати запасів унікальних природних лікувальних ресурсів — пелоїдів та ропи.
В зв’язку з даними обставинами Одеською обласною радою затверджено ряд регіональних програм щодо збереження та відновлення водних ресурсів в басейні Куяльницького лиману.
Тому запуск морської води в Куяльницький лиман є дуже відповідальним кроком, так як здійснюється втручання в якість природних лікувальних ресурсів, які знаходяться під охороною Держави, оскільки на них надано Спеціальний дозвіл на користування надрами з визначеними охоронними заходами та бальнеологічними параметрами.
З метою оцінки стану якості пелоїдів та ропи Куяльницького лиману після запуску морської води ДУ «Український НДЇ медичної реабілітації та курортології МОЗ України» виконано науково-дослідну роботу з медико-біологічного обстеження стану Куяльницькоґо лиману та морської води з Одеської затоки.
Комплекс медико-біологічних обстежень включав виконання фізико-хімічних, мікробіологічних та експериментальних (фізіологічних, біохімічних, імунологічних та морфологічних) досліджень на лабораторних тваринах щодо комплексної оцінки стану якості пелоїдів та ропи лиману, морської води, а також санітарно-мікробіологічного стану вод водотоків.
Відбір проб для проведення комплексних досліджень донних покладів лікувальних грязей (пелоїдів) та ропи лиману здійснено у південній (ділянка курорту Куяльник), центральній (ділянка с. Кубанка) та північній (ділянка с. Ковалівка) частинах водойми, морської води — на прибережному посту в створі трубопроводу або на вході трубопроводу, водотоків — приток лиману (гирлові ділянки річок, балок і скидних лотків) — в районі Пересипу, сс. Корсунці, Красносілка, Кубанка, р. Великий Куяльник.
Безумовно, особливу увагу було приділено стану якості пелоїдів; оскільки пелоїди являють собою дуже складну і динамічну систему пелоїдогенезу, обумовлену взаємодією фізико-хімічних та мікробіологічних процесів, органо-мінеральною складовою пелоїдів та складом мікробіоти.
Аналіз отриманих результатів дозволив надати відповідь щодо можливості подальшого запуску морської води у лиман, визначити необхідність здійснення певних заходів для збереження та охорони природних ресурсів Куяльницького лиману.
Багаторічні медико-біологічні дослідження природних лікувальних ресурсів Куяльницького лиману, роботи останніх років щодо раціонального використання стали підґрунтям проекту Закону України щодо визнання природної території Куяльницького лиману курортом державного значення.