КОНЦЕНТРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ:
ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: монографія / Г.О. Тютюнник, Л.Є. Купінець; НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. – Одеса : ІПРЕЕД НАНУ, 2020. – 266 с
ISBN 978-966-02-9298-7
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-9298-7
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ: Г.О. Тютюнник, Л.Є. Купінець
В монографії проаналізовано сучасні економіко-екологічні проблеми аграрного землекористування, тенденції світової динаміки розвитку екологічно безпечних земель, визначити системні ефекти від їхнього використання. Розкрито поняття, сутнісні ознаки, економічний зміст, вимоги та нормативно-правове визначення екологічно чистих та безпечних земельних масивів як базису забезпечення якості та екологічної безпеки сільськогосподарської продукції. Досліджено сучасні аграрні відносини в землекористуванні та їх вплив на процеси екологізації економіки користування земельними ресурсами. В роботі сформовано концептуальне бачення економічної сутності процесу створення екологічно стійких земельних масивів. Обґрунтовано методичний підхід до еколого-економічної оцінки якості сільськогосподарських земель та запропоновано алгоритм визначення грошової оцінки сільськогосподарських земель з врахуванням екологічної складової. Визначено організаційно-економічні заходи щодо
переводу сільськогосподарських земель в категорію екологічно безпечних по всій вертикалі екологічного управління сільськогосподарським землекористуванням (внутрішньогосподарський, регіональний та національний рівні). Розроблено організаційно-економічний механізм стимулювання землевласників та землекористувачів до переводу земель в статус екологічно безпечних.
Рецензенти:
Хумарова Н.І., д-р екон. наук, с.н.с. відділу економічного регулювання природокористування, вчений секретар Інституту, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ
Садченко О.В., д-р екон. наук, проф., завідувач кафедри менеджменту та математичного моделювання ринкових процесів, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова МОН України
Рекомендовано до друку Вченою Радою Інституту проблем ринку та економікоекологічних досліджень НАН України, протокол № 7 від 19 червня 2020 року.
ЗМІСТ
Вступ | 5 |
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВІДТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ | 7 |
1.1. Екологоорієнтоване реформування земельних відносин: теоретичний та понятійно-категоріальний зріз | 7 |
1.2. Концентрація екологічно безпечних сільськогосподарських земель: економіко-екологічні передумови та наслідки, вимоги, національні та світові тенденції |
27 |
1.3. Інституціональне забезпечення процесу концентрації екологічно безпечних земель | 50 |
1.4. Якість сільськогосподарських земель: теоретичне узагальнення визначення, вимір та складова управління землекористуванням | 60 |
Висновки до першого розділу | 80 |
РОЗДІЛ ІІ. КОНЦЕНТРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ ЗЕМЕЛЬ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ОЦІНКИ | 82 |
2.1. Концептуальні засади концентрації земельних масивів з особливими характеристиками якості та диверсифікації екологоорієнтованого бізнесу |
82 |
2.2. Особливості концентрації екологічно безпечних земель в умовах сучасних аграрних відносин | 97 |
2.3. Теоретико-методологічний та методичний підходи до оцінки екологічно безпечних земель | 112 |
2.4. Паспортизація екологічно безпечних земель як основа екологічного обліку та аудиту суб’єктів господарювання | 142 |
Висновки до другого розділу | 150 |
РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОНОМІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕВОДУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В СТАН ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ |
152 |
3.1. Внутрішньогосподарські організаційні рішення та дії по переводу сільськогосподарських земель в категорію екологічно безпечних | 152 |
3.2. Регіональний менеджмент розвитку аграрного землекористування на засадах екологізації | 172 |
3.3. Землейстрій як інструмент земельної політики щодо організації використання та охорони екологічно безпечних земель | 194 |
3.4. Механізми стимулювання та мотивації землевласників і землекористувачів до переводу земель в статус екологічно безпечних | 210 |
Висновки до третього розділу | 222 |
Висновки | 224 |
Список використаних джерел | 227 |
Додаток 1 | 255 |
Додаток 2 | 256 |
Додаток 3 | 258 |
Додаток 4 | 259 |
Додаток 5 | 260 |
Додаток 6 | 261 |
Додаток 7 | 262 |
Додаток 8 | 263 |
Додаток 9 | 264 |
Додаток 10 | 265 |
|
|
|
|
|
|
ВСТУП
Актуальність теми. Завдання відтворення земель сільськогосподарського призначення, застосування ефективних систем землеробства з огляду на фактичне погіршення їх стану не втрачає актуальності. Це відповідає основним напрямкам співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища між Україною та ЄС, зокрема запобіганню погіршення стану довкілля, захисту здоров’я людей, раціональному використанню природних ресурсів, забезпеченню умов якісного управління в сфері навколишнього середовища та започаткуванню їхнього впровадження. Відповідно до розпорядження КМ України «Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року» від 3 квітня 2017 р. № 275-р однією з пріоритетних дій є розвиток ринку екологічно чистої продукції, зокрема виробництво забезпечення здійснення належного державного контролю, обігу та маркування продукції. Тому система землекористування повинна підтримувати цілісність агроекосистем, збереження довкілля, формувати новітні господарські практики та умови їх застосування.
Забезпечення екологобезпечного використання земельних ресурсів, створення організаційно-економічного механізму їх охорони стало предметом досліджень вчених наукової школи Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, наукової школи ДП «Головний науково-дослідний та проектний інституту землеустрою», ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України, Інституту агроекології і природокористування НААН України, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, Навчально-наукового інституту економіки та екології природокористування Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, Науково-методичного і координаційного центру з наукових проблем розвитку АПК України НААН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії» ім. О.Н. Соколовського та іншими, які розширюють коло методів для розв’язання даних питань, включаючи екологоорієнтовані. Зарубіжними вченими, що 6 займались питаннями формування землекористування, в тому числі екологоорієнтованого, є: Емі Роу, Майкл Бакакс1 , Хелайна Блек, Патрісія Бруно, Карен Доббі2, Марія Васкес-Муррієта, Оскар Ернандес-Ернандес, Хуан Крус-Майя, Хуан К. Канціно-Діас, Жанет Ян-Роблеро3, Маріе Луусма, Крістіан Леммен, Мортен Хартвігсен, Юхана Хіронен, Жан Ду Плессі, Манша Чен, Пітер Лааракке4 і ін. Однак, досліджене в монографії питання економіко-організаційного забезпечення формування і концентрації екологічно безпечних сільськогосподарських земель, дотепер не розглядалося.