ЕКОНОМІКА ВРАЖЕНЬ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ: ПРИНЦИПИ ІНКЛЮЗИВНОСТІ ТА СТАЛОСТІ

Світове співтовариство визначило стратегічний вектор на реалізацію «Цілей Сталого Розвитку» та «Зеленого» курсу для Європейського Союзу (ЄС) заради благополуччя не тільки нинішніх, але й наступних поколінь. В контексті цього глобальні проблеми та кризові ситуації регулярно обговорюються на міжнародних економічних форумах, у тому числі на Всесвітньому економічному форумі (останній відбувся у Давосі, 2021р.), зустрічах у рамках діяльності Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), дискусійних майданчиках «Групи 20», та форумах регіональних локацій, зокрема нещодавнього VII Київського міжнародного економічного форуму (Київ, 2021). Останні дискусії стосуються викликів, пов’язаних із «коронокризою», яка шаленими темпами вносить істотні зміни у розвиток світової економіки, формат норм і засобів співіснування, цінності людських взаємовідносин тощо. Також на порядку першочергових загроз нашій планеті залишаються екологічні проблеми, які вражають зростаючими масштабами та неоднозначними перспективами щодо запуску процесів незворотності.

В постіндустріальний період одним з пріоритетів світового господарства є соціалізація економіки, зокрема домінування інноваційної, інтелектуальної та психоемоційної складових людського розвитку. Йдеться про суттєві зрушення у розумінні цінностей оточуючого нас середовища – дотримання збалансованості у використанні природно-ресурсного потенціалу, відкритості до збереження автентичності, культурних традицій та інклюзивності, як невід’ємної складової нової філософії нашого часу.

Зазначена трансформація відбувається, передусім, завдяки кардинальний зміні інтересів й відчуттів самих людей, їх ставлення до оточуючого політичного, соціального, технологічного та економічного середовища, світу речей, предметів та явищ як зовні, так і всередині себе.

У сучасній науковій літературі ідеологія і нові підходи щодо формування економіки вражень розвиваються прискореними темпами. Так, Нобелівський лауреат, економіст Річард Тейлер запропонував відійти від класичних уявлень про раціональність в одержанні товарів та послуг, формуючи поведінкову економіку, яка передбачає отримання емоцій, вражень та задоволення. Економіка вражень, або економіка досвіду, це новий формат відносин що орієнтований на відчуття та враження споживача, тобто відносини наслідком яких є не сама продаж товарів і послуг, а просування їх на конкурентних ринках за рахунок формування емоцій, які отримує споживач даного товару або послуги. Загалом, в умовах коли світ речей перенасичено безліччю пропозицій, людські відчуття відіграють провідну роль у прийнятті рішень щодо задоволення попиту та розв’язання господарських питань мікро-, мезо- та макроекономічних масштабів.

Велику роль у забезпеченні розвитку економіки вражень відіграють природні ресурси, як матеріальна основа формування вражень від відпочинку, лікування, дозвілля та природно-екологічних умов повсякденного проживання людини. На тлі зазначених трансформацій, на нашу думку, актуальним вбачається формування принципово нових підходів та поглядів на проблему «природокористування – економіка вражень – інклюзивність – сталий розвиток». Вони мають відповідати сучасним трендам соціальних взаємовідносин, економічних взаємозв’язків, управлінського дизайну та технологій прийняття стратегічних рішень стосовно стану навколишнього середовища, яке змінюється під їх впливом. Це, безумовно, питання, що складно вирішуються, оскільки панування впродовж століть певних доктрин та концепцій, що засновані на сприйнятті довкілля лише як невичерпного джерела економічних благ, або середовища для накопичення відходів життєдіяльності, усе ще відбивається на формуванні організаційно-економічних пріоритетів становлення сталого розвитку для людства.

Запропонована читачам монографія узагальнює та відображає багаторічні дослідження наукової школи економіки природокористування Інституту ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. У ній, на основі базових соціо-економіко-екологічних постулатів, представлено сучасні погляди та засади сталого інклюзивного природокористування, перспективи реалізації домінант економіки вражень через екосистемні послуги та інше. Композиційно монографія поєднує питання методологічного, методичного та прикладного характеру, що стосуються обґрунтування взаємозв’язку «природокористування – економіка досвіду / вражень – інклюзивне зростання», на основі якого вибудовується господарська діяльність щодо загальної цінності – добробуту людини з урахуванням інклюзивності та Цілей сталого розвитку.

Окреме місце у роботі займають питання пов’язані із отриманням вражень в сфері рекреації та туризму за допомогою використання природних ресурсів, благ та екологічних послуг, адже рекреаційне природокористування виконує важливу соціальну, економічну та природоохоронну функції. Автори розкривають передумови практичного використання наукових та прикладних результатів досліджень для суб’єктів екологічного підприємництва, надають пропозиції у сфері управління заповідними і природоохоронними територіями, інструментарію забезпечення розвитку ринкових відносин у сфері надання екосистемних послуг.

Автори звертають увагу на такі особливості структури та змісту монографії: методологічні та методичні аспекти розвитку інклюзивної економіки вражень у природокористування, а також економіко-правові механізми регулювання відносин у цій сфері, в значній мірі, розглядаються, по-перше, на основі рекреаційного природокористування, у тому числі послуг вражень що формуються на природно-заповідних територіях; по-друге, з позицій реалізації принципів сталого розвитку та інклюзивності; по-третє, на прикладі туристично-рекреаційної сфери, результати якої в значній мірі пов’язані із враженнями щодо виробництва та надання екосистемних товарів і послуг.

Даною публікацією автори продовжують та розвивають теоретико-методологічні та методичні напрацювання викладені в монографії «Теоретико-методологічні засади формування менеджменту відносин власності на природні рекреаційні ресурси» (Одеса, 2019).

Сподіваємось робота буде корисною широкій аудиторії – як фахівцям різних галузей економічних досліджень, так і працівникам органів державного та регіонального управління. Вважаємо, що монографія буде позитивно сприйнята професорсько-викладацьким складом та студентами економічних та екологічних спеціальностей, аспірантами та пошукувачами наукових ступенів.