ЕКОЛОГООРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ УРБАНІЗОВАНИМИ ТЕРИТОРІЯМИ (теоретико-методичний аспект)

Динамізм урбанізаційних процесів в Україні та світі на тлі загострення екологічної кризи сучасноті актуалізує достатньо гостре питання пошуку втрачених коеволюційних зв’язків між людиною, як головним середовищеперетворюючим агентом, та істотнозміненим урболандшафтом, що розглядається як складнооргранізований просторово-територіальний комплекс в історичносформованих кордонах та локальна одиниця базового рівня в регіональній та національній господарській системі.

Місто постає центром соціальної комунікативної активності, середовищем реалізації бізнес процесів, політичних кампаній, активатором громадської свідомості та думки. В той же час міський розвиток характеризується інтенсифікацією господарської діяльності, що чинить негативний техногенний вплив на компоненти навколишнього середовища. Урбанізаційний процес сам по собі ототожнюється з процесами видозміни природного середовища та відповідному руйнуванні усталених механізмів біотичної регуляції, що забезпечують підтримання високих параметрів якості компонентів довкілля. Окреслені фактори формують принципово інакшу соціально-економічну дійсність, існування якої у часово-просторовій динаміці та сформованих межах штучностворених урбанізованих територій вступає у конфронтацію із природними процесами організації матеріально-енергетичного та інформаційного обміну у довкіллі. Визначається об’єктивна потреба в розвитку сучасних регулюючих алгоритмах та відповідному організаційно-економічному інструментарію на місцевому рівні, що ґрунтується на більш утилітарних та адаптивних підходах до організації процесу управління міськими територіями із врахуванням природозберігаючого критерію та екологічною орієнтованістю на всіх етапах формування, прийняття та реалізації управлінських рішень.

Попри достатньо потужний науково-теоретичний та прикладний потенціал наукових досліджень, недостатньо розробленим є інструментарій організаційно-економічного забезпечення управління урбанізованими територіями на засадах екологічної спрямованості та орієнтованості.

Теоретико-методичну основу представленої праці склали фундаментальні наукові положення економіки природокористування, економіко-екологічної теорії, енвайроменталогії та охорони довкілля, теорії управління синергетичних систем, менеджменту, суспільствознавства та урбаністики.

В першому розділі монографії проведено аналіз міжнародних та вітчизняних концепцій соціально-економічного розвитку суспільства з урахуванням екологічної складової, запропоновано концептуальну модель екологоорієнтованого управління, визначено її структурно-системну побудову, основні принципи та положення. Проведено ґрунтований аналіз категорії «урбанізована територія» з позиції об’єкта екологоорієнтованого управління.

В другому розділі монографії проаналізовано організаційну структуру системи державного екологічного управління та діючі механізми реалізації управління в сфері охорони навколишнього середовища на місцевому адміністративно-територіальному рівні. Запропоновано методичний підхід до комплексної екосистемної оцінки стану урбанізованих територій на екологоорієнтованій методологічній основі, що включає окрім стандартного набору соціально-економічних показників, інклюзію показників просторового розвитку територій, грошової оцінки земель населених пунктів та розрахунок рівня інформаційного забезпечення урбанізованого середовища.

На підставі системного аналізу функції управління в екологічній сфері визначено, що організаційна структура управлінського апарату за ступенем складності не відповідає об’єкту реалізації управлінського впливу, а саме природним комплексам різного масштабу, просторової форми та морфологічної будови. Визначено пріоритетне значення саморегулюючих та аутопоетичних властивостей природних комплексів у процесі планування господарської діяльності та соціально-економічних відносин в межах урбанізованих територій на екобіонічній методичній основі та засадах циркулярної економіки.

В третьому розділі монографії обґрунтовано доцільність впровадження мотиваційного інструментарію екологоорієнтованого управління на місцевому рівні. Розвинуто організаційно-економічне забезпечення впровадження заходів щодо ресурсо- та енергозбереження, розроблено науково-методичні принципи екологоорієнтованого зонінгу урбанізованих територій та напрями гуманізації поводження з представниками фауністичних спільнот.

Монографія становить інтерес для науковців, представників органів муніципальної влади, підприємців, громадських активістів та широкого кола читачів, зацікавлених у вирішенні проблем охорони довкілля, раціонального природокористування та сталого розвитку міст.