МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ДІАГНОСТИКИ ДОМІНАНТ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В СЕКТОРАЛЬНОМУ ВИМІРІ : наук. доповідь / Буркинський Б.В., Нікішина О.В., Чеботарьова Н.Й. ; НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. – Одеса : ІПРЕЕД НАНУ, 2021. – 108 с.
ISBN 978-966-02-9758-6
DOI: https://doi.org/10.31520/978-966-02-9758-6
Наукова доповідь містить результати досліджень, що присвячені розробці методичного забезпечення діагностики домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування у секторальному вимірі на засадах на засадах концепцій сталого розвитку та квадро-спіралі. Розроблено методичні положення діагностики та оціночну систему індикаторів, згрупованих у розрізі завдань і Цілей сталого розвитку за секторами економіки (домогосподарств, аграрним, добувною й переробною промисловістю, секторами енерго- та водопостачання). Обґрунтовано роль та функції інституційного сектору домогосподарств у сталому розвитку національної економіки. Використовуючи розроблені методичні положення, здійснено діагностику впливу сектору домогосподарств на сталий розвиток держави. На основі авторського методичного забезпечення проведено діагностику впровадження домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування в секторах економіки України. На підставі отриманих результатів діагностики проведено міжсекторальний аналіз загальних індикаторів сталого розвитку, експертну й комплексну оцінку впровадження домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування в секторальному вимірі. Визначено позиціювання секторів національної економіки за їх внеском у реалізацію домінант інвестиційно-інноваційної політики сталого розвитку.
Наукова доповідь розрахована на фахівців органів влади різних рівнів, підприємців, науковців, діячів громадських організацій та профільних інституцій, аспірантів, студентів, усіх зацікавлених питаннями раціонального природокористування.
Рецензенти:
О. Р.Губанова, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки природокористування Одеського державного екологічного університету МОН України
М. М. Петрушенко, доктор економічних наук, доцент, завідувач відділу економічного регулювання природокористування Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
Рекомендовано до друку Вченою Радою Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, протокол № 17 від 11 листопада 2021 р.
ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………………………………………. | 4 |
1. Методичні положення та рекомендації до діагностики домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування в секторальному вимірі………………………………………………………………… | 7 |
2. Роль та функції інституційного сектору домогосподарств у сталому розвитку національної економіки…………………………………………… | 16 |
3. Діагностика впливу сектору домогосподарств на сталий розвиток держави…………………………………………………………………………. | 21 |
4. Діагностика впровадження домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування в аграрному секторі України……… | 35 |
5. Діагностика пріоритетів інвестиційно-інноваційної політики сталого розвитку в добувній промисловості………………………………………… | 45 |
6. Діагностика домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування в переробній промисловості ..………………… | 57 |
7. Діагностика пріоритетів інвестиційно-інноваційної політики природокористування в секторах енерго- та водопостачання.……………………………………………………………. | 69 |
8. Експертна та комплексна оцінка впровадження домінант інвестиційно-інноваційної політики природокористування в секторах національної економіки……………………………………………………………………….. | 75 |
Висновки……………………………………………………………………… | 88 |
Перелік використаних джерел………………………………………………. | 93 |
Додатки…………………………………………………………………………. | 98 |
ВСТУП
Сучасний вектор соціально-економічної політики держави характеризується активізацією програм впровадження Цілей сталого розвитку (далі – ЦСР) до 2030 р., проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 70/1 від 25.09.2015 р. В Україні відбувається процес інституціоналізації компонентів збалансованого розвитку. Так, Указом Президента №722/2019 від 30.09.2019р. забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави для досягнення зростання рівня та якості життя населення визнано пріоритетними на період до 2030 р. Цим Указом передбачено врахування ЦСР у наукових дослідженнях, упровадження дієвої системи моніторингу реалізації ЦСР України до 2030 р. [2]. Відтак, інституційні нововведення актуалізують необхідність нових методичних розробок у площині сталого розвитку, які можуть бути корисними різним групам стейкхолдерів.
Актуальність обраної теми дослідження обумовлена необхідністю розробки теоретико-методичного базису формування інвестиційно-інноваційної політики природокористування (далі – ІІПП), тому що це підґрунтя є науковою основою для проведення горизонтальної та вертикальної координації секторальних політик, розробки та впровадження адаптивних механізмів стимулювання раціонального природокористування національної економіки.
В науці існує певний доробок щодо методичного забезпечення екологізації ІІПП. Так, методичні засади моніторингу ЦСР в Україні викладені в Національній доповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [1]. Методичні підходи до оцінки «зеленої» трансформації на основі показників «зеленого» зростання ОЕСР запропоновані Л. Мусіною та Т. Квашою [3]. Методичні підходи щодо оцінки домінант ІІПП в регіональному вимірі розроблені Андрєєвою Н.М. та Тютюнник Г.О. [6], методичні рекомендації до комплексної оцінки домінант ІІПП на засадах сталого розвитку в державному вимірі – колективом авторів Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України [7].
У сучасних умовах зростає вплив аналітичної інформації на ефективність управлінських рішень державних і регіональних органів влади, суб’єктів господарювання, профільних інституцій на ін. ринкових суб’єктів. Відбувається перегляд і оновлення традиційних підходів до методик діагностики результативності їх політики з урахуванням вимог інституційних трансформацій. Сьогодні виникають нові аналітичні завдання, такі як моніторинг трендів сталого розвитку у секторальному й регіональному вимірі, оцінка впливу інституційного сектору домогосподарств на сталий розвиток, оцінка впливу інвестиційно-інноваційних чинників на ресурсну й екологічну ємність окремих регіонів і секторів економіки тощо. Відтак, постає об’єктивна необхідність у розробці методичного забезпечення для діагностики домінант ІІПП у секторальному вимірі на засадах квадро-спіралі та сталого розвитку.
Мета дослідження – розробка методичного забезпечення діагностики домінант ІІПП у секторальному вимірі на засадах квадро-спіралі та здійснення на його основі діагностики сучасних тенденцій сталого розвитку та інвестиційно-інноваційного забезпечення природокористування головних секторів економіки України, включаючи сектор домогосподарств, з акцентом на структурно-інвестиційний вимір оцінки, – окреслила низку завдань:
1) обґрунтування методологічного підходу до діагностики домінант ІІПП у секторальному вимірі на засадах концепцій сталого розвитку та квадро-спіралі;
2) розробка методичних положень та оціночної системи індикаторів, згрупованих у розрізі завдань і ЦСР за секторами економіки, включаючи сектор домогосподарств;
3) обґрунтувати роль та функції інституційного сектору домогосподарств у сталому розвитку національної економіки;
4) використовуючи розроблені методичні положення, здійснити діагностику впливу сектору домогосподарств на сталий розвиток держави;
5) на основі авторського методичного забезпечення, здійснити діагностику впровадження домінант ІІПП в аграрному секторі, добувній і переробній промисловості, секторах енерго- та водопостачання України;
6) на основі отриманих результатів провести міжсекторальний аналіз загальних індикаторів сталого розвитку, експертну й комплексну оцінку впровадження домінант ІІПП в секторальному вимірі;
7) здійснити позиціювання секторів національної економіки за їх внеском у реалізацію домінант інвестиційно-інноваційної політики сталого розвитку.
Наукову доповідь підготовлено в межах НДР «Домінанти інвестиційно-інноваційної політики природокористування національної економіки» за рахунок коштів бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230).
Автори висловлюють подяку рецензентам роботи д.е.н., проф. завідувачу кафедри економіки природокористування Одеського державного екологічного університету О. Р. Губановій та д.е.н., доц., завідувачу відділу економічного регулювання природокористування Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України М. М. Петрушенко за надані рецензії та визначені перспективи подальших досліджень у даному напрямі.