АСИМЕТРІЯ РИНКІВ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ

У монографії розглядається широке коло теоретичних питань, пов’язаних з асиметрією на ринках транспортних послуг, яка на відміну від поширеного в економіці підходу, трактується не як брак, чи невідповідність інформації про товар у покупця та продавця, а як природна чи штучна несиметричність інституційного забезпечення в світовому, регіональному та національному форматах. В роботі розвиваються методологічні підходи до формування географічної та секторальної сегментації транспортних ринків, встановлення їх економічно доцільних меж накладання через реалізацію принципу «законному товару – вільне просування», удосконалено методологію виділення одиниці пропозиції та попиту на транспортну послугу за принципом кількісного ототожнення з видами морської торгівлі: прибережна, міжконтинентальна та глобальна, та розмірами мінімальної суднової партії для кожної з них за основними видами вантажів, що перевозяться: штучні і контейнери; сухі навалювальні; сухі насипні; нафта і нафтопродукти наливом; скраплений газ.

В роботі обґрунтовуються методологічні підходи до оцінки ступеню асиметрії глобального ринку транспортних послуг які слід здійснювати на теоретичному підґрунті ентропії систем, тобто міри невпорядкованості економічної системи, яка оцінюється імовірністю знаходження системи у заданому стані (оптимальному співвідношенні витрат на початково-кінцеві і рухомі складові витрат та настання рівноваги граничної корисності перевезень по всій світовій (регіональній) транспортній мережі) помноженому на логарифм цієї імовірності узятий зі зворотним знаком. При цьому асиметрія ввважається відсутнєю, якщо з достатнім рівнем імовірності можна за t-критерієм Стьюдента вважати, що існуючи відхилення у відсотках від умов заданого стану (ідеальної впорядкованості) мають випадковий характер.

На цій основі розроблено методичні підходи до оцінки рівня міжрегіональної та продуктової асиметрії світових ринків транспортних послуг та її впливу на світове та регіональне економічне зростання в основу яких покладено зміну під впливом асиметрії так званого фрахтового фактору у ціні товару.

Розглядаючи інституційні та інституціональні фактори як чинники прояву асиметрії на світових та національних ринках транспортних послуг в роботі обґрунтовується необхідність врахування політичних чинників протекціонізму країн, що проводять політику обмеження вільного просування товарів митними, фітосанітарними, ціновими та іншими адміністративними засобами. Доведено, що за наявності великої кількості нормативно-правових актів, що само по собі сприяє істотним недолікам реалізації міжнародної транспортної політики є відсутність у них єдиного підходу до вирішення питань, пов’язаних з провадженням транспортної діяльності, невизначеність основ формування транспортної політики. Найбільш гостро це проявляється саме в Україні, де відсутність єдиного, системного підходу до формування транспортного законодавства, яка притаманна не тільки раніше прийнятим, а й нормативним документам що розробляються сьогодні у сукупності з агресією та протекціоністськими діями російської влади і є головною причиною асиметрії національного ринку транспортних послуг України.

На основі результатів виконаних досліджень були обґрунтовані пропозиції щодо імплементації до національного інституційного поля функціонування транспортного комплексу положень заснованих на принципі «двосторонньої основи» при встановленні пріоритетів доступу іноземних транспортних засобів на територію України відповідно до Угоди про Зону вільної торгівлі Україна – ЄС та рекомендацій з: розробки національних регламентів забезпечення єдиного інформаційного середовища; вимог до проектування пасажирських суден гідродинамічного та інших засобів підтримки на плаву; забезпечення виконання положень КЗСПС та інші.